Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Чорний стовп із базальту з текстом «Законів» був знайдений в 1901-1902 рр. французькими археологами в Сузах (столиці стародавнього Еламу). Текст частково пошкоджено: частина лицьового боку стовпа була вискоблена. Очевидно, еламіти захопили стовп з «Законами» під час одного зі своїх набігів на Месопотамію і вивезли в свою столицю, а Еламський цар-переможець наказав стерти частину тексту, щоб накреслити на звільненому місці переможний напис.
У верхній частині лицьового боку зображений сам Хаммурапі, який молиться «судді богів», покровителю справедливості і сонячному богу Шамашу, який вручає йому закони. Вся інша частина стовпа була з обох сторін заповнена клинописним текстом, який складається з трьох частин: вступу, власне законів та ув'язнення. Безперервно записаний текст законів умовно ділиться дослідниками на 282 початкові статті, з яких 35 були стерті, а 247 збереглися. Відсутні статті частково відновлюються за фрагментами копій «Законів», записаних на глиняних табличках, які були виявлені в тих же Сузах і інших місцях, особливо в знаменитій Ніневійскій бібліотеці Ашшурбаніпала.Для роботи з «Законами» необхідно скласти собі попереднє уявлення про епоху Хаммурапі - так званий Старовавилонський період (кін. XX - поч. XVI ст. До н.е.). У XXI в. до н.е. на централізоване загальномесопотамське «царство Шумера і Аккада» напали кочівники-Аморе, що жили раніше в Сирійському степу.
У результаті бурхливих політичних подій змінилися і політичні системи і суспільно-економічний лад стародавньої Месопотамії, а сама вона до кінця XIX ст. виявилася розділена між кількома великими царствами з аморейскими (в Ешнунни-аккадскою) династіями на чолі. Це були: верхньомесопотамська держава Шамшіадада I, Вавілонське царство, царство Ешнунни на Діяль і царство Ларс на півдні Нижньої Месопотамії, від яких залежав ряд дрібніших політичних утворень. Після розпаду першого з цих держав на середньоевфратське царство Марі і верхньомесопотамську-середньотигрську державу Субарту (ок.1780) гегемонію над усією Месопотамією на кілька років захоплюють еламіти (ок.1770).
Цією ситуацією скористався Хаммурапі, цар Вавилона (1792-1750) неабиякий державний діяч успішний військовий організатор, глибоко і щиро повіривши в свою провіденціальну місію - об'єднати Месопотамію. У 1764 він, у союзі з Марі, підняв заколот проти Еламської гегемонії і почав війну з усіма іншими державами Месопотамії, їх загальним покровителем - Еламом і васалами останнього в горах Загроса. При цьому він відкрито проголосив відновлення загальномесопотамської держави «Шумера і Аккада», колись знищеної кочівниками.
Близько 1755 війна завершилася повним тріумфом Хаммурапі, який об'єднав всю Месопотамію (де він по ходу справи підпорядкував, а потім і знищив союзну Марі) і навіть західний Елам загальноеламскої столиці Сузамі.
«Закони» були в остаточній редакції видані тільки після цієї перемоги, як свого роду підсумок всієї державної діяльності Хаммурапі. Цей цар ставив собі в заслугу перш за все оселення справедливого порядку в створеній ним імперії, а саму свою перемогу (справді небувалу) розглядав як явний божественний мандат на організацію такого порядка.
«Закони» належать до найважливіших джерел по древньовавілонскому і взагалі древньосхідному праву, які на довгий час послужили основою вавілонського права і тим самим надаючи можливість відновлювати багато сторін соціально-економічного ладу Месопотамії II тис. до н.е.
Слід врахувати, що Хаммурапі, істотно посиливши роль держави в суспільному і господарському житті країни (згодом частково втрачену), не змінив основ цього життя, як вони склалися на початку тисячоліття і зберігалися аж до його кінця, а частково й пізніше.
Мова «Законів» - класичний вавілонський діалект аккадского. Вступ і висновок складено в ритмічній формі.
Для зручності читача більшість додатків, з упевненістю відновлюваних за змістом, прямо включено в текст. Переклад Якобсона В.О. (Хрестоматія з історії стародавнього Сходу.М.1980. С.152-177) у частковій обробці Немирівського А. А., коментар Немирівського А. А.
ЛІТЕРАТУРА:
Волков І.М. Закони вавілонського царя
Хаммурапі.М., 1914; Дьяконов І. М. Закони Вавилонії, Ассирії і
Хетського царства // Вісник
древньої історії. 3. 1952. С.225-303; Історія стародавнього Сходу. 1 /
_03_03.png)
