Права людини - орієнтир для правової демократичної держави.

Про необхідність реформування Європейського суду з прав людини йдеться вже давно. Не перший рік робляться і спроби втілити реформи в життя. Рік від року зростає навантаження на ЄСПЛ, і якщо він припинить приймати нові звернення прямо зараз, щоб розглянути вже отримані, йому необхідно 10 років. Разом з тим зростає кількість критичних зауважень на його сторону. На сьогоднішній день існує ймовірність, що всі фактори зіллються воєдино, і незабаром цей орган по відновленню справедливості знайде кардинально інші форми.

Критика - двигун реформи ЄСПЛ

     Права людини - орієнтир для правової демократичної держави. Проте назвати його популярною темою для обговорення в державних кабінетах можна лише з натяжкою. Чи не радіють в них, і коли Європейський суд вказує на недоліки законодавства в конкретній державі. Ми не говоримо про країни СНД - навіть у Великобританії, яка є прародителькою Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стоїть питання про те, якою мірою рішення ЄСПЛ може вплинути на політику держави в його внутрішні справи.

     Як би дивно це не звучало, сьогодні Великобританія виступає активним критиком ЄСПЛ. Однією з підстав для критики послужило рішення Суду в справі «Херст проти Сполученого Королівства». Фабула справи така. До Європейського суду з прав людини зі скаргою на порушення своїх виборчих прав, передбачених ст. 3 Протоколу № 1 до Конвенції, звернувся підданий Сполученого Королівства Джон Херст, який відбував покарання у вигляді довічного позбавлення волі за вбивство. Цей «британський Раскольников» в 1979 р. зарубав свою домоправительки, але зумів довести, що це було ненавмисне вбивство у стані афекту. На підставі ст. 3 Закону 1983 про народне представництво Д. Херсту було заборонено приймати участь як в парламентських, так і у виборах органів місцевого самоврядування. Але постановою Палати Суду від 30 березня 2004 р. цей заборону був визнаний порушенням ст. 3 Протоколу № 1 до Конвенції. У зв'язку з цим влада Великобританії представили звернення про направлення справи на розгляд Великої палати Суду. Вони стверджували, що позбавлення осіб, які порушили основні норми суспільства, права висловлювати свою думку на термін вироку направлено на законні цілі попередження нових злочинів. На думку влади, «які відбувають покарання ув'язнені порушили суспільний договір, тому можна вважати, що вони тимчасово позбавлені права брати участь в управлінні справами держави».

     У зв'язку з тим, що постанова Палати Суду матиме «горизонтальне» вплив на інші країни, які встановили заборону на участь у виборах відбувають покарання ув'язнених, заклопотаність по цій справі висловили й влади Латвії. Вони стверджували, що Договірні Сторони повинні мати широку свободу розсуду у цій сфері, беручи до уваги особливості історичного та політичного розвитку країни, а ЄСПЛ не повинен заміняти точку зору демократичної держави з питання про те, що відповідає найкращому дотримання інтересів демократії, своєї власної.

     Розглядаючи цю справу, ЄСПЛ підкреслив, що права, гарантовані ст. 3 Протоколу № 1 до Конвенції, не є абсолютними, і Сторони мають досить широкою свободою розсуду у цій галузі. Однак будь-яке відхилення від принципу загального виборчого права може підірвати легітимність законодавчої влади, а також ефективність законів, які нею приймаються. Суд зауважив, що ув'язнені в цілому зберігають всі основні права і свободи, гарантовані Конвенцією, за винятком права на свободу. Вони не повинні піддаватися нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню, зберігають право на повагу до сімейного життя, вільне вираження своєї думки, свободу совісті, доступ до правосуддя, повагу таємниці кореспонденції і на вступ у шлюб. Тому питання про те, що укладений позбавляється конвенційних прав виключно через свого статусу особи, яка перебуває під вартою за скоєння злочину, не варто.

    (Європейський Суд з прав людини – місцезнаходженням суду є місто Страсбург (Франція). Проте, якщо Суд вважатиме за доцільне, він може здійснювати свої функції будь-де на території держав - членів Ради Європи.

Кількість суддів, з яких він складається, відповідає кількості держав-членів Ради Європи, що ратифікували Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод. На даний час таких держав є сорок сім.)

     Рішення Євросуду, прийняте 5 років тому, зобов'язало Британію повернути виборче право ув'язненим, однак виконувати його і змінювати законодавство Лондон відмовився - британська влада досі сподіваються відстояти законність позбавлення частини цивільних прав злочинців, які отримали більше чотирьох років в'язниці. Конфлікт триває, і на даний момент Велика Британія пропонує надати Парламентській Асамблеї Ради Європи можливість скасовувати рішення ЄСПЛ і дати право Комітету Міністрів РЄ вирішувати, чи потрібно державі виконувати рішення ЄСПЛ. Враховуючи, що наступним після Україні державою, яка буде протягом півроку головуватиме в Комітеті Міністрів РЄ, буде саме Великобританія, висока ймовірність, що пропоновані реформи можуть втілитися в життя.

     Варто згадати, що критику викликали і деякі інші рішення ЄСПЛ, наприклад, у справі «Лауці проти Італії» (про розп'яттях в школах) або про розгін гей-параду в Москві. Нагадаємо, один з російських депутатів заявив, що в РФ готові виплачувати суму компенсації хоч щороку, але схвалення на проведення такого параду не дадуть.

Конституційний суд Європи

     Як вже було сказано, для розгляду вже поданих заяв (а їх на сьогодні близько 160 тис.) ЄСПЛ знадобиться 10 років. На даний момент йде активне обговорення шляхів виходу з ситуації. Цілком імовірно, що реформа ЄСПЛ відбудеться незабаром, і він перетворюється на інституцію на кшталт Верховного Суду США, який сам відбирає більшість розглянутих справ за допомогою наказу про їх витребування. Відмова у витребуванні може обумовлюватися безліччю факторів, в т. ч. і тим, що справа пов'язана з уже вирішеним правовим питанням. Зазначимо, що у ЗС США всього 9 суддів. З часу його заснування кількість справ зростала в геометричній прогресії, і щоб до цього суду потрапляли тільки найважливіші правові питання, Конгрес надав ЗС США право самому визначати, які справи слід розбирати.

     Як відзначають в ЄСПЛ, від українських громадян надходять скарги з ідентичними проблемами: тортури, порушення строків  тримання під вартою. Якщо ЄСПЛ внаслідок реформ перетворюється на вищеописаний «Конституційний суд Європи», він більше не буде для наших громадян «судом останньої надії», і отримуючи скарги, буде просто відсилати до свого вже ухваленого з цієї проблеми рішенням. Згодом ЄСПЛ, виходячи зі своєї практики, зможе надавати загальні правові позиції, рекомендації, яким повинні слідувати всі країни-члени Конвенції.

     Нагадаємо, що 18-19 лютого 2010 р. в Інтерлакені (Швейцарія) відбулася конференція, на якій була прийнята декларація, спрямована на розвантаження ЄСПЛ. Було зменшено кількість суддів у справах, по яких існує усталена практика прецедентна, з'явився новий критерій прийнятності скарги, пов'язаний з малозначністю шкоди, заподіяної заявнику. На конференції в турецькому місті Ізмірі 27 квітня 2011 була прийнята декларація, в якій сторони висловили стурбованість зростанням числа вступників до Суду скарг. Вони відзначили, що хоча 14-й протокол (що стосується реформи Страсбурзького суду) є продуктивним, він не здатний довгостроково і повністю впоратися з глобальними проблемами, з якими зіткнулася Конвенція. Зазначимо, що ЄСПЛ, щоб прискорити процес розгляду скарг, більше не дає широких роз'яснень про причини відмови у прийнятті заяви - тепер вказується лише норма, яка дає привід для нього, і те, що «немає порушення Конвенції». Крім того, в ході Ізмірському конференції активно обговорювалися можливості обмеження доступу заявників до ЄСПЛ, введення мит за подачу скарги, вимога щодо обов'язкового подання інтересів заявника юристом і про розробку нових критеріїв прийнятності. У Додатковому плані дій, прийнятому на конференції, відображено прагнення учасників розглянути можливість введення нових заходів, що обмежують доступ до ЄСПЛ. Комітету Міністрів доручено продовжити вивчення питання про введення мит і нових процесуальних правил, що стосуються доступу до суду.

     Деякі країни (наприклад, Фінляндія і Норвегія) висунули пропозицію про передачу повноважень з винесення рішень з явно неприйнятним скаргами співробітникам Секретаріату, що дозволило б зняти частину навантаження з суддів. Інші країни (зокрема, Вірменія та Словенія) наполягали на тому, що рішення по всіх справах повинні прийматися суддівським корпусом, а полегшити навантаження на постійних суддів можна шляхом, наприклад, залучення ad hoc (або ad litem) суддів для розгляду явно неприйнятних справ. Крім того, обговорювалася можливість наділення суддів, відповідальних за фільтрацію, повноваженнями з розгляду справ-клонів. За підсумками конференції учасники дійшли висновку, що поки рано приймати конкретні рішення щодо способу організації та повноважень фільтраційного механізму, і закликали Комітет міністрів продовжити вивчати ці питання.

      Крім того, представники багатьох держав, а також пан Коста висловилися на користь наділення ЄСПЛ повноваженнями давати особливі думки з запитом вищих судів держав-членів РЄ з питань інтерпретації і застосування Конвенції. Як зазначено в Додатковому плані дій, така процедура допоможе державам запобігати порушення Конвенції на національному рівні за рахунок отримання вищими судовими інстанціями роз'яснень положень Конвенції, а також практики Суду з певних питань. Це може зробити внесок у зменшення кількості скарг, що подаються до ЄСПЛ, тому учасники конференції закликали Комітет міністрів подумати над можливістю введення такої процедури.

     На даний момент відомо, що ідею про введення мита за подання скарги до ЄСПЛ відкинули. Триває обговорення вимоги про обов'язкову участь адвоката при представленні інтересів скаржника та введення фільтрації скарг на національному рівні. Однак до останньої ідеї в Суді ставляться скептично, враховуючи критику, яка звучить на його адресу.