Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
ФІЛОСОФІЯ ПРАВА
«Не роби іншим того, чого не бажаєш сам»
«Якщо управляти народом за допомогою законів і підтримувати порядок за допомогою покарань, народ прагнутиме ухилитися і не відчуватиме сорому. Якщо ж управляти народом за допомогою чеснот і підтримувати порядок за допомогою ритуалу, народ знатиме сором і він виправиться»
«Якщо правитель любить ритуал, ніхто не насмілиться бути нешанобливим; якщо правитель любить справедливість, ніхто не посміє бути непослушним, якщо правитель любить правду, ніхто не насмілиться бути нечесним»
«Благородний чоловік виконує обов’язок і дотримується закону, простолюдин думає як би краще влаштуватись і одержати вигоду. Перший – вимогливий до себе, другий – до людей. Благородний чоловік боїться трьох речей: він боїться веління неба, великих людей і слів досконало мудрих. Низька людина не знає велінь неба і не боїться його, з презирством ставиться до високих людей, що займають високе положення, залишає без уваги слова мудрої людини»
Лао-цзи
«Якщо в державі багато законів і постанов, то кількість злочинів збільшиться»
«Хоч війна можливо ставить за мету спокій, але вона без сумніву є злом»
Мо-цзи
"син неба" і чиновники, та й глава сім’ї – всі вони повинні одержати оцінку суспільства, яке і скаже, наскільки їх таланти відповідають посаді, після чого вони і можуть бути обрані"
Шан-ян
«Мудрий творить закон, а дурень обмежений ними»
«Порядок у державі досягається трьома шляхами: законом, довір’ям, владою. Закон – це те, чого спільно дотримуються правителі і сановники. Довір’я – це те, що спільно встановлюють правителі і сановники. Влада – це те, чим розпоряджається лише сам правитель»
«Той, хто хоче позбутися від людей, які проголошують промови про чесноти, повинен ввести закон про взаємне стеження»
Закони Ману
«Де діє чорне, червонооке покарання, яке знищує злочинців, там піддані не обурюються, якщо вождь добре наглядає»
«Закон губить, якщо його порушують, охороняє, якщо його дотримуються»
«Той правитель плану якого не знають інші люди, навіть всі разом, захоплює всю землю, навіть позбавлений скарбів»
Геракліт
«Закони держави повинні відповідати єдиному загальному закону, всеуправляючому розуму. Народ повинен боротися за такий закон, як за свої стіни»
Настанова фараона Тутмоса ІІІ
«Пам’ятай, що високий чиновник Твого рангу живе на очах у всіх. Вітер і вода розповідають про все, що він робить, і ніколи не залишається в таємни? те, що він зробить. Єдиний для такого чиновника порятунок – суворо додержувати букви законів і робити так, як у них написано».
Повчання Гераклеопольського царя Ахтоя
«Оберігайся карати несправедливо. Не вбивай. Не добре це для тебе… Твори істину і ти будеш довго жити на землі. Втішай того, хто плаче, не притісняй вдову, не проганяй людину через майно батька її».
Кодифікація Юстиніана
«Ні закони, ні сенатусконсульти не можуть бути написані так, щоб вони вхоплювали всі випадки, які коли-небудь стануться, але достатню, щоб вони розповсюджувались на те, що найчастіше трапляється»
Закони царя Хамурапі
«Щоб справедливість у країні примусити сяяти, щоб знищити злочин?в і злих, щоб сильний не притісняв слабого, щоб справедливо керувати людьми і дати країні щастя»
Повчання давньошумерського мудреця Шурупака
«Не вбий, не вкради, не свідчи неправдиво, не твори сварки, не здійснюй насильства, не заглядай на заміжню, не суєслов, поважай батька і матір, старших братів і сестер»
Протагорас
«У кожній справі є дві протилежні думки, треба тільки вміти підібрати аргументи pro i contra»
«Право добре доти, доки поліс його таким визнає»
Антифон
«Людські закони є довільні, а право природи є обов’язкове”, „Більшість законів ворожі природі»
Гіпій
«Неписане право, Божественне і справедливе, яке має автоматичну силу відплати, оскільки порушення його завжди каране природою, а не людьми. Людські закони змінні і до того ж не завжди справедливі»
Ксенофонт
«Не той є вождем, хто має скіпетр, кого обрав натовп, визначив випадок або хто захопив владу силою чи підступом, а той, хто вміє наказувати. Не достатньо бути мудрим, бо наказування є мистецтвом застосування. Не досить знати як щось робити, треба вміти це робити на практиці. Не досить і таланту, мистецтву управління треба навчитись. Інакше правитель є некомпетентним неуком»
Представники стоїцизму
«Людина як пес, що прив’язана до воза: розумна сама біжить за возом, глупу, яка опирається, тягне силою»
«Найвище право природи керує всім космосом, вічне і для всіх людей однакове. Це зібрання наказів Розуму відповідає природі світу і людини»
«Кожен філософ є завжди вільний, а дурень – завжди залежний від своїх бажань і зовнішніх цінностей»
«Справжній мудрець є вільним навіть у кайданах»
«Наука права міститься не в едиктах чи законах, а в самій сутності філософії, а філософія вчить, що всі люди володіють розумом, цей розум є закон. Це той розум … однаковий в Афінах і в Римі»
Епікур
«Несправедливість не є щось погане, саме собою варте покарання; але внаслідок порушення договору вона підлягає покаранню»
«Багатство без міри – це великі злидні»
Представники цинізму
«Держава утруднює життя, узгоджене з природою»
Полібій
«Кожному державному устрою притаманне від природи відповідне перекручення: царству відповідає самодержавство, аристократії – олігархія, а демократії – необмежене панування сили»
Хризип
«Право – правитель над всіма речами…»
Ціцерон
«Народ – це об’єднання „багатьох людей, пов’язаних між собою згодою в питаннях права і єдністю інтересів»
«Природний закон – це розумне становище, яке відповідає природі, розповсюджується на всіх людей, постійне, вічне, яке закликає до виконання обов’язку, наказуючи, забороняючи, від злочину відлякує, воно, однак, нічого, коли цього не потрібно, не наказує чесним людям… Пропонувати повну чи часткову відміну цього закону – святотатство; частково обмежувати його дію не дозволено; відмінити його повністю неможливо, і ми ні постановою сенату, ні рішенням народу звільнитися від цього закону не можемо»
«Абстрактне право “ius strictum” є найбільшою несправедливістю
«Якби права встановлювалися веліннями народів, рішеннями людей, вироками суддів, то існувало би право розбійничати, право перелюбствувати, право пред’являти підставні заповіти – якщо б ці права могли одержувати схвалення голосуванням чи рішенням натовпу»
«Закон є рішенням, яке відрізняє справедливе від несправедливого і виражене у відповідності з найдавнішою засадою всього існуючого – природничою, якій відповідають людські закони, що карають недобрих людей, захищають і оберігають чесних»
«Під дію закону повинні підпадати всі»
«Має бути встановлена не лише для магістрів міра їх влади, а й для громадян міра їх підпорядкування. Бо і той, котрий розумно керує і той хто покірно підкоряється, достойний того щоб рано чи пізно почати повелівати»
«Першою причиною для об’єднання людей є вроджена потреба жити разом»
«Жодна війна не вважається справедливою, якщо вона не оголошена, не розпочата через невиконання вимог про відшкодування завданої шкоди»
Епіктет
«Не бажай, щоб події відбувалися згідно з твоєю волею. А будь щасливий, якщо вони відбуваються так, як відбуваються, і осягнеш внутрішній спокій»
Марк Аврелій
«Все, що бачиш, підлягає зміні і врешті зникне. Завжди пам’ятай скількох змін ти був свідком. Світ – це зміна, життя – це уява.»
Гай
« Закон це те, що народ наказує і встановлює»
Ульпіан
«Що до вподоби імператорові, те має силу закону»
«Чесно жити, не шкодити нікому, віддавати кожному належне»
Цельс
«ius est ars boni et aequi» - "Право - мистецтво доброго то справедливого"
Арістотель
«Я бачу близьку загибель тієї держави, де закон не має сили і перебуває під чиєю-небудь владою. Там, де закон – владика над правителями, а вони – його раби я бачу порятунок держави і всі блага, які тільки можуть подарувати державам боги»
«Право, яке є критерієм справедливості виступає регулюючою нормою політичного спілкування»
«Природне право – те, яке всюди має однакове значення і не залежить від визнання чи невизнання його»
«Хто вимагає, щоби закон панував, вимагає щоб панувало божество і розум; а хто вимагає щоби панувала людина, вносить у свою вимогу свого роду тваринний елемент, бо пристрасність є щось тваринне, та і гнів зваблює з істинного шляху правителів, хоч би вони були і найкращими людьми; навпаки закон – урівноважений розумом».
«Добрий громадянин повинен вміти і бути здатним і підкорятися, і керувати, і чеснота громадянина полягає у вмінні керувати вільними людьми і бути підлеглим»
«Порядок і є закон... Тому бажано, щоб керував закон, а не будь-хто із середовища громадян»
«Бажано, щоб панував закон, а не хто-небудь із середовища громадян. А на зауваження, що закон не є в стані передбачити всі можливі випадки, можна заперечити, що і людина не було би в силах їх передбачити»
«Зрозуміло, що лише ті державні устрої, які мають на меті загальну користь, є, згідно із справедливістю, правильними; ті, що мають на меті лише благо правлячих – всі помилкові і є відхиленнями від правильних: вони базуються на засадах панування, а держави є спілкуванням вільних людей»
«Бажано, зрозуміло, і благо однієї особи, але прекраснішим і божественнішим є благо народу і держави»
«У давнину, коли демагог ставав разом з тим воєначальником, державний устрій переходив у тиранію; ледве чи не більша частина давніх тиранів походила із демагогів»
«Будь-яка держава – продукт природного виникнення як і первинні спілкування воно є завершенням їх»
«Людина за своєю природою є істотою політичною, в силу чого… люди прагнуть до спільного життя»
«Зрозуміло, що тільки ті устрої, які мають на увазі загальну користь, є, згідно зі суворою справедливістю, правильними»
«Держава створюється не тільки заради того щоб жити, але переважно для того, щоб жити щасливо»
«Держава утворюється тоді коли виникає спілкування між сім’ями і родами заради доброго життя з метою досконалого існування»
«Державна влада – це така влада в силу якої людина панує над людьми»
«Не можливо добре управляти, не навчившись підпорядковуватись»
Платон
«У державі, де суди утворені належним чином, де ті, котрі хочуть стати суддями, добре виховані і їх минуле підлягає детальній перевірці, там в більшості випадків надання суддям вирішувати яке покарання призначити винним чи яку пеню заплатити, буде справою правильною і прекрасною»
«Є два види державного устрою. Один – де над всім стоять правителі, другий – де і правителі підлягають законам»
«Люди, збираються, щоб існувати спільно і надавати один одному допомогу: таке спільне поселення і одержує у нас назву держави»
«Якщо добре влаштована держава встановить непридатну владу над добре виписаними законами, то ці закони не принесуть жодної користі»
«Надмірна свобода і для окремої людини і для держави обертається не чим іншим як надзвичайним рабством. Тиранія виникає з демократії; інакше кажучи, із крайньої свободи виникає жорстоке рабство»
Х. Томазій
«Чесно жити, віддавати кожному належне, не шкодити іншому»
«Чого не хочеш аби сталося з тобою, не роби іншому»
«Не може бути добрим політиком той, хто не є насправді моральною особистістю»
Г.Бректон
«Нема монарха там, де шириться безправ’я»
Г.Гроцій
«Природне право є настільки незмінним, що сам Бог не може його змінити, так як навіть Бог не може поправити щоб 2х2 не було 4»
«Держава є досконале об’єднання вільних людей, утворене заради дотримання права і загальної користі»
«Верховною називається така влада, дії якої не підпорядковані жодній іншій владі і не можуть бути відмінені чужою владою на її розсуд»
«Про носія верховної влади можна говорити у загальному чи власному розумінні, так само як загальним носієм зору є тіло, а власник – око, загальним носієм верховної влади є держава, названа «досконалим об’єднанням»
Т. Гобс
«Суверен не був стороною суспільної угоди, ні з ким ні про що не домовлявся і ніхто не може бути звільнений від підданства з причин, що суверен не дотримався угоди»
«Підпорядкування воль всіх людей волі однієї людини або волі зборів відбувається тоді, коли кожен із них зобов’язаний відповідною угодою перед кожним із інших не опиратися волі тієї людини або тих зборів, яким вона підкорилася. Таке підпорядкування і називається єдністю»
«Держава це єдина особа, відповідальним за дії якої зробила себе шляхом взаємної домовленості між собою велика кількість людей, для того щоб ця особа могла використовувати силу і засоби всіх людей так як вважає за необхідне для їх миру і загального захисту»
«Закони не повинні вимагати більше того, чого вимагає благо громадян і держави»
«Тиранія та олігархія є лише різними назвами монархії та аристократії»
«Тільки у державі існує загальна міра чеснот і вад»
«Природний закон не є згодою людей, а веління розуму стосовно того, що належить і чого не належить робити заради тривалішого збереження життя і тілесного здоров’я»
«Право є природною свободою, не встановлена законами, а застережена у них. І якщо усунути закони свобода збережеться, і спочатку її обмежують природничий і божественний закони, пізніше обмежують громадянські закони, а те, що не врегульовано загальнодержавним законом може бути обмежене постановами міст і общин. Таким чином, існує велика різниця між законом і правом, бо закон – це пута, право ж є свободою, і вони суперечать одне одному»
«Дія не стає злочином, якщо закон виданий після її вчинення»
Дж. Локк
«Оскільки всі є рівні і незалежні ніхто не може бути позбавлений власності і підданий владі іншого без своєї згоди»
«Скільки існує правління - найвищою владою є законодавча»
«Держава одержує владу встановлювати, яке покарання має накладатися за різні порушення, які здійснюють члени цього суспільства і які порушення цього заслуговують (це законодавча влада)»
«Оскільки люди є від природи вільними, рівними і незалежними, то ніхто не може бути виведений із цього стану і підпорядкований політичній владі іншої людини без своєї згоди»
«Те, що є початком будь-якого політичного об’єднання і фактично його складає, це згода вільних людей … що і було початком кожного законного правління у світі»
«Під державою я розумію не демократію чи будь-яку іншу форму правління, а незалежну спільноту, яку латиняни позначили словом «civitas»
«Абсолютна монархія, яку деякі вважають єдиною формою правління у світі, насправді несумісна з громадянським суспільством і, відтак, не може взагалі бути формою громадянського правління»
«Законодавчий орган не має права передовіряти свою законодавчу владу і передавати її в інші руки»
Ш. Монтеск’є
«Судові формальності потрібні для свободи, але надмір формальностей порушив би саму межу права, бо процеси не мали би кінця»
«Є три види урядів: республіка, монархія і деспотія. Природою республіки є суверенітет народу (демократія) або його частини (аристократія). Природою монархії є урядування однієї особи згідно з правом. Природою деспотії є урядування однієї особи без прав згідно з волею і бажаннями володаря. Її засадою є страх.»
«Досвід вчить, що кожна людина, яка має владу схильна нею зловживати; заходить так далеко, що доходить до межі».
«Загальне правило: чим більшою є свобода підданих, тим більше можна стягувати з них податків; і чим більшим є рабство, тим більше доводиться знижувати їх сплату»
«Право війни випливає із необхідності і суворої справедливості»
«Коли голоси подає народ, то голосування, без сумніву, має бути відкритим, і в цьому слід бачити один із основних законів демократії»
«У монархії закони охороняють державний устрій або пристосовуються до нього, так, що тут принцип правління стримує государя; у республіці ж громадянин, який заволодів надзвичайною владою, має набагато більше можливостей зловживати нею, оскільки не зустрічає жодної протидії з боку законів, які не передбачили цієї обставини»
«Закон не є простим проявом сили; речі, за своєю природою байдужі, не входять в коло його компетенції»
«Все загинуло б, якби в одній особі чи установі було поєднано всі три гілки влади»
«Важливо, щоб той хто править державою, не захоплювався іноземними порядками; вони менш придатні, ніж ті, які вже вкоренилися у країні»
Д.Дідро
«Будь-яке самовільне урядування є злом не виключаючи урядування правителя доброго, справедливого, освіченого»
Ж-Ж. Руссо
«Суверен може бути представлений тільки через самого себе»
«Народ, який є підданий законові має бути його творцем»
«У справжній демократії магістратура – це не перевага, а обтяжливий обов’язок, який по справедливості не можна покласти на одну людину швидше, ніж на іншу»
«Той, хто створює Закон, знає краще за всіх, як цей Закон має бути приведений у виконання і тлумачення»
«Там, де припиняється влада законів і сила захисників їх, там не може бути ні для кого ні безпеки, ні свободи»
«Суверен, який є колективною істотою може бути представлений тільки самим собою»
«Закон – це проголошення загальної волі»
«Устрій держави стає насправді міцним і довговічним, коли звичаїв, які у ньому склалися, дотримуються настільки, що звичайні відносини і закони завжди співпадають і закони тільки підкріплюють звичаї, виправляють їх»
«Перша людина, яка відгородила шматок землі і надумала сказати «це моє» стала справжнім засновником громадянського суспільства »
«Там, де немає власності, не може бути несправедливості »
І. Кант
«Держава (civitas) – це об’єднання багатьох людей, підпорядкованих правовим законам»
«Обов’язок є необхідністю діяти, яка випливає з поваги до права»
«Під благом держави розуміємо вищий ступінь узгодженості державного устрою з правовими принципами, прагнути до якого зобов’язує нас розум через так званий категоричний імператив»
«Жоден мирний договір не може вважатися таким, якщо при його укладенні таємно зберігається основа нової війни»
«Громадянський устрій кожної держави має бути республіканським… Будь-яка непредставницька форма правління є, по суті, псевдоформа, оскільки в одній особі не може виступати законодавець і виконавець власної волі»
«... справедливість стосується тільки суду совісті (forum poli), а кожне правове питання має вирішуватися за громадським правом (forum soli)»
«Загальна влада народу об’єдналася у суспільство, яке має постійно себе підтримувати і для цього підпорядковуватись внутрішній державній владі, щоби утримувати тих членів суспільства, які самі себе утримувати не можуть»
Н. Макіавеллі
«Політика є сукупністю засобів, які необхідні для того, щоб прийти до влади, втриматись при владі і використати її»
«Кожен правитель повинен прагнути до того, щоб його вважали милостивим, а не жорстоким»
«… для суспільства нерозбещеного не шкідливий ніякий безпорядок; але для суспільства розбещеного не мають користі навіть найкращі закони, якщо ними не керує рішуча людина, яка виправляє все суспільство»
В. Окам
«Здійснення влади має бути виправдане загальним добром і відповідністю природній справедливості й здоровій моралі. Без такого впровадження сила є деспотичною, а управління стає широкомасштабним розбоєм з великої дороги»
Б. Спіноза
«Наявність верховної влади (imperium) створює громадянський стан, сукупно тіло верховної влади називається державою (civitas). Люди, оскільки вони за громадянським правом користуються всіма вигодами держави називаються громадянами, а оскільки зобов’язані підпорядковуватися розпорядженням чи законам держави – підданими»
«Оскільки диктаторська влада за характером подібна до царської, то зміна форми верховної влади на монархічну навіть на короткий час неможливо без великої небезпеки для республіки»
«Війну слід вести тільки з метою миру, щоб після її закінчення не було потреби застосовувати зброю»
«Право, яке дефініюється могутністю народу, переважно називають верховною владою (imperium)»
«Природниче право кожної людини визначається не здоровим глуздом, а бажанням і могутністю ... Людина має настільки права, наскільки має могутності»
«Той, хто вирішив підпорядковуватися всім наказам держави – чи тому, що боїться її могутності, чи тому, що цінує свій спокій, - той, звичайно, вчиняє згідно зі своєю безпекою і користю»
Г. Кельзен
«Держава – це відносно централізований правопорядок»
«Примус дає чіткий критерій, який виділяє право серед інших соціальних порядків, оскільки примус – це фактор надзвичайно важливий для пізнання соціальних відносин і є характерним для соціальних порядків, які позначені словом “право”»
«Сучасні кримінальні кодекси, на відміну від Десяти заповідей, переважно не містять норми, які забороняють вбивство, перелюб та інші злочини вони обмежуються тим, що пов’язують з відповідними фактичними складами кримінально-правові санкції»
«Крім просторової і часової, можна також виділити сферу дії норми по колу осіб і змістовну (або матеріальну) сферу дії»
«Різницю між правом і мораллю треба шукати не в тому, що ці соціальні порядки приписують чи забороняють, а лише в тому як вони приписують чи забороняють певну поведінку»
Дж. Віко
«Спосіб правління повинен відповідати природі людей, якими управляють»
Слово про Закон і Благодать
«Римляни полонили Єрусалим і зруйнували його до основ. Тоді іудейство дійшло до загибелі, а далі закон як вечірня зоря згас й іудеї розсіяні були серед язичників, щоб зло не перебувало все разом»
Данило Заточник
«З добрим радником князь великої влади здобуде, а з недобрим і малого позбудеться»
Іван Франко
«Все, що йде поза рами нації, це або фарисейство людей, що інтернаціональними ідеалами раді б прикрити свої змагання до панування одної нації над другою або хворобливий сентименталізм фантастів, що раді б широкими “вселюдськими” фразами покрити своє духовне відчуження від рідної нації»
«Догляд такої держави став би таким, про який тепер у найабсолютніших поліційних державах нема й мови. Народна держава стала б величезною народною тюрмою»
В. Старосольський
«Нація по своїй натурі мусить керувати свої зусилля на опанування державою: вона не тільки родиться разом з волею політичного самовизначення, але й перестає існувати як нація, коли тратить цю волю»
Д. Донцов
«Барвистість, велич цілої історії, рухливість народних мас, напруженість конфліктів, свобідна гра сил, величезна роль великих особистостей, примат права і логіки – на Заході. Однотонність, придавленість особистості, безбарвність історичних подій, величезний вплив незрізничкованої народної стихії, непропорціонально велика роль держави – в Росії»
Ж. Боден
«Абсолютна влада правителів не розповсюджується на закони Бога і природи… однак необхідно, щоб суверени не підпорядковувались розпорядженням інших людей і щоб вони могли давати закони підданим»
«Держава або походить від сім’ї, яка поступово розростається, або зразу встановлюється за допомогою зібрання народу, або із колонії, що походить від іншої держави»
М. Коркунов
«Влада є сила, обумовлена не волею пануючого, а усвідомленням залежності підданими»
«Ті особи, за якими визнається право розпоряджатися владою, називаються органами державної влади»
«Розмежування моралі і права формулюється дуже просто: мораль дає оцінку інтересів, право – їх розмежування»
«Наказ юридичної норми може бути або позитивним, або негативним, або власне наказом, або забороною»
«У силу такого підпорядкування указів законам указ не може ні відмінити, ні призупинити дію закону (суспензація), ні звільнити будь-кого від підпорядкування законові (диспензація). Якщо у конституції прямо постановлено, що по цьому питанню юридичні норми мають бути встановлені законом, укази цих питань стосуватися вже не можуть»
І. Ільїн
«Державна влада не може належати нікому окрім як за правовим уповноваженням»
«Країна, позбавлена необхідних передумов для здорової творчої демократії, не повинна вводити в себе цей режим, доки ? основні передумови не будуть створені»
«Основне завдання позитивного права полягає у тому, щоб увібрати в себе зміст природничого права, розгорнути його у вигляді ряду правил зовнішньої поведінки ...»
«Саме тільки знання позитивного права, правильне знання його, - не гарантує ще наявності нормальної правосвідомості»
Л. Петражицький
«Належить відрізняти два різновиди етичних емоцій і відповідно два види етичних емоційно-інтелектуальних поєднань і їх проекцій: обов’язків і норм»
«Держава і загалом суспільна влада не є ні волею і не силою, взагалі не є щось реальне, а емоційна фантасма»
«Згідно з пануючою тепер думкою, відносини між звичаєвим правом і законом полягають не в субординації, підпорядкуванні першого другому, а в координації, у рівності сили в самостійному та незалежному існуванні і дії»
Г. Шершеневич
«Державна влада – це воля пануючих, яка базується на самостійній силі, спрямована на підпорядкування волі підвладних»
«Увазі дослідника має підлягати тільки те право, яке діє, але не те право, яке мало б діяти. Цим обмеженням запобігається при визначенні поняття небезпека змішування права з правовим ідеалом, зі справедливістю»
«Різні форми, у яких виражається право, називаються джерелами права. Цей термін видається, однак, не дуже придатним через свою багатозначність. Під цим ім’ям розуміють: а) сили, які творять право, наприклад, коли кажуть, що джерелом права належить вважати волю Бога, волю народну, правосвідомість, ідею справедливості, державну владу; в) матеріали, взяті за основу того чи іншого законодавства, наприклад, коли кажуть, що римське право стало джерелом для німецького цивільного кодексу...; с) історичні пам’ятки, які колись мали значення діючого права, наприклад, коли говорять про роботу по джерелах, наприклад, по Corpus iuris civilis, по Руській Правді і т.п.; d) засоби пізнання діючого права, наприклад, коли кажуть, що право можна дізнатися із закону»
Ф. Тарановський
«Правовою визнають сучасну державу з точки зору не цілей, а прийомів і форм її діяльності»
«Ліберальна система стала забезпеченням свободи конкуренції у економічних відносинах та самовизначення особи у сфері духовної культури, … невтручання державної влади у економічне чи духовне життя індивідів»
«Прямими державними органами є монарх, народні збори (віче), збори виборців для політичних виборів, парламент (чи Народне представництво). Непрямими державними органами називаються органи, які походять від прямих, … всі службові особи і установи в державі крім прямих»
«Природниче право ... вносить необхідний у суспільних науках момент мети (теологічний), згідно з яким відбувається оцінка явищ»
«Зв’язок права і моралі полягає перш за все у єдності їх походження і цілей»
«Гіпотеза може бути виражена або у загальній, абстрактній формі, або в окремій, конкретній, казуїстичний... Гіпотези юридичних норм розрізняють за ступенем визначеності їх вираження і поділяють на безумовно визначені, невизначені і відносно визначені»
«За ступенем визначеності формулювання розрізняють диспозиції безумовно визначені, невизначені та відносно визначені»
Л. Тіхоміров
«У жодній країні демократія не змогла створити інших знарядь управління, крім свого представництва, яке всюди, де достатньо розвинулось, виявило прагнення до узурпації народної влади у руках нової свого роду «аристократії» професійних політиканів»
К. Попер
«Суспільство, у якому індивіди вимушені приймати особисті рішення – є відкритим суспільством»
М. Дюверже
«Справжня демократія … визначається перш за все через свободу для народу і для кожної частини народу. Свобода … передбачає певний рівень життя, певну загальну освіту, певну національну рівність, певну політичну рівновагу»
Е. Трубецькой
«Мораль і право у їх взаємних відносинах можна порівняти з двома колами, які перетинаються: у них є, з одного боку, - спільна сфера – сфера перетинання, у якій зміст їх приписів співпадає, і разом з тим дві окремі області, у яких їх вимоги не співпадають, іноді навіть прямо суперечать одні одним»
«Право є сукупністю норм, які з одного боку надають, а з другого боку обмежують, зовнішню свободу осіб у їх взаємних відносинах»
«Природниче право має бути визнане як моральна основа будь-якого людського авторитету і законодавства і як той моральний ідеал, який повинен визначати розвиток права ... вчення природничої школи містить у собі великий і цінний елемент істини»
«На практиці, застосування територіального начала у праві підлягає деяким обмеженням, які випливають із вимог міжнародного спілкування»
«Дозвіл і наказ є основними функціями всіх юридичних норм; відтак, помилкою є вважати, що норми дозвільні і наказові творять два самостійні види юридичних норм»
Л. Гумплович
«Право може виникнути тільки у державі. Те, що повинна робити держава, те справедливо, але ніколи не може бути справедливим те, чого держава не може робити»
В.Хвостов
«Право – це ті норми поведінки, які взяті під захист державною владою і в силу її авторитету претендують на панування над членами суспільства незалежно від їх бажання підпорядковуватися цим велінням»
«Всі наші уявлення про зміст справедливих норм, доки вони не одержали санкції верховної влади, не є правом»
«За силою своєї дії норми права поділяють на: 1) уповноважуючі; 2) диспозитивні; 3) примусові»
Г. Гегель
«Все те, що властиве монарху, крім цього остаточного рішення, є щось індивідуальне чому не слід надавати уваги. Трапляється, що в державі виступають лише ці індивідуальні особливості, однак це означає, що держава ще не повністю розвинута чи недостатньо добре сконструйована. У добре влаштованій монархії об’єктивна сторона належить тільки законові, до якого монархові належить лише додати суб’єктивне “ я хочу”»
«Влади мають бути розрізненні, але тільки як моменти поняття. Вони не повинні перебувати абстрактно одна від одної, бо зрозуміло, що дві самостійності не можуть створити єдності. Вони неодмінно породжують боротьбу, яка розхитує цілість. З такого становища є тільки два виходи: 1) або за допомогою насильства єдність буде відновлена, в результаті підпорядкування однієї влади іншою; 2) або держава розпадеться»
«Державні закони не можуть розповсюджуватись на переконання, бо в сфері морального Я є для себе самого і насильство тут не має змісту»
«Право – є свобода як ідея»
«Верства юристів, володіючи спеціальним знанням законів, вважає часто це знання своєю монополією і вважає, що тому, хто не належить до їх верстви, не належить втручатися у їх справи»
Г. Спенсер
«Я захищав один принцип – свободу в усьому: в релігії, філософії, в літературі, в промисловості, в політиці, розуміючи під свободою переваги особи над владою, яка бажає керувати методом насильства, і над масами, які пред’являють з боку більшості право підпорядкування собі меншості»
Вольтер
«Найщасливіше суспільство людей – де цар – філософ. Добрий правитель є найкращим подарунком, який небо може дати землі»
«Свобода і власність – ось крик природи»;
Б. Констан
«Політична влада кому б вона не належала – монархові чи народові – не може бути абсолютною»
«Місцем покарання є місце злочину, оскільки там і тільки там, а не в будь-якому іншому місці люди вимушені образити індивіда, щоб попередити образу всього суспільства»
«Якщо тлумачення законів зло, то їх темнота, що примушує застосовувати тлумачення, не менше зло»
Р. Оуен
«Хоч би якою мірою були сучасні системи безумними, їх не можна руйнувати руками людей некомпетентних і грубих»?
А. де Токвіль
«Воля народу є одним із тих лозунгів, яким інтригани і деспоти всіх часів і народів найбільше зловживали»
«Продажний і бездарний чиновник не буде діяти разом з іншим чиновником тільки тому, що той такий самий тупий і продажний. Вони не будуть разом працювати для процвітання корупції і некомпетентності. Бо владолюбство і махінації одного можуть привести до викриття іншого. У демократичних державах недоліки чиновників переважно індивідуальні»
«Демократичні закони переважно прагнуть забезпечити благо більшості. Оскільки виходять від більшості громадян, які можуть помилятися, але не можуть виражати інтересів протилежних своїм власним»
«Якщо ми не зможемо поступово ввести і укріпити демократичні інститути і якщо ми відмовимося від думки про необхідність прищепити всім громадянам ідеї і почуття, які підготують їх до свободи, а потім дозволять нею користуватися, то ніхто не буде вільним. Всі однаково підпадуть під гноблення тиранії»
О. Конт
«Люди народжуються з обов’язками і з обов’язками проводять усе своє життя»
«Любов як принцип, порядок як основа і прогрес як мета»
С. Котляревський
«Суверенітет монарха і суверенітет народу мають поступитися верховенству права як безособовій верховній владі»
Б. Кістяківський
«Влада у правовій державі є безособовою, оскільки безособовою є воля держави, виражена у правових нормах. Саме безособовість є характерною ознакою влади в правовій чи конституційні державі»
«Загальне добро та стисла формула, в якій виражене завдання держави»
П. Кропоткін
«Ніякої влади, яка б нав’язувала іншим свою волю, ніякого панування людини над людиною»
Ф. Ніцше
«Війна робить переможця глупим, а переможеного злобним … вона варваризує людей і тим робить їх більш природними; для культури вона є порою зимової сплячки, людина виходить з неї більш сильною для добра і зла»
О. Шпенглер
«Що у разі зникнення держави на зміну їй не прийде хаос, а ще більш досконала установа, ніж держава переможе державу»
М. Оріу
«Держава – є централізація народу, з метою встановлення громадянського устрою, за допомогою зорганізування народу у корпораційну індивідуальність, під управлінням суверенної влади, під пануванням внутрішнього права і під домінуванням основного закону»
Ф. Савіньї
«Де тільки ми знаходимо достовірну історію там приватне право вже має свій певний характер, особливий для кожного народу, так як і його мова, звичай і державний устрій»
Представники лібералізму
«Найкращою є та держава, яка найменше урядує»
М. Вебер
«Держава, так як і політичні союзи, які історично їй передували, є відносинами панування людей над людьми, що базуються на легітимному насильстві як засобі»
«Чиновник, хоч і реалізує державну владу, але верховними при легальному пануванні є “правила”, “безособові норми”, а не сваволя, чиясь милість чи привілеї»
Р.ф. Єрінг
«Жодна несправедливість, яка випадає на долю людини, якою б великою вона не була … не може зрівнятися з тою, яку здійснює встановлена Богом влада, коли вона сама порушує право»
«Право – не просто думка, а жива сила. Тому богиня правосуддя, яка має в одній руці вагу, на якій вона зважує право, у другій тримає меч, яким вона його відстоює. Меч без ваги є голе насильство, вага без меча – безсилля права. І той і той атрибути доповнюють один одного і справжнє правове становище існує тільки там, де сила, з якою правосуддя тримає меч, не поступається мистецтву, з яким воно застосовує вагу»
Г. Пухта
«Вперше право створюється не державою... Початок права є поза державою, до того ж мається на увазі не лише природне його походження – шляхом Божих заповідей, але також і природне – шляхом національної волі. Ця воля не є волею народу, як складової частини держави, але народу як природного союзу, який є фундаментом держави»
Є. Бентам
«Все, що видано як закон особою чи особами, за якими визнана влада творити закони, є законом»
«Те, що називається декларативним законом, якщо він відрізняється і від примусового, і від непримусового закону, власне кажучи законом не є»
«Не слід турбуватися про надмірну математичну пропорційність і робити закони надто дрібничковими, складними і темними. Є вища цінність закону – лаконічність і простота»
«Особливості юридичного погляду на суть права мають свої корені саме у факті юридичного захисту ... юридичний (організаційний) захист є основною ознакою, яка відрізняє право, він своїм існуванням обумовлює інші його характерні властивості»
В. Соловйов
«Взаємні відносини між сферою моралі і сферою права є одним із важливих питань практичної філософії»
Й. Покровський
«Римські юристи часто розглядали природниче право і справедливість ius naturale i aequitas як джерела цивільно-правових норм і як такі, що впливають на тлумачення цивільно-правових норм»
_03_03.png)
