ОГЛЯД ЗМІ. «Від долі не втечеш»

Видання: «Закон і Бізнес»

Номер видання: №39 (1181)

Автор: Сергій Милоградов


Небажання суддів відвідувати засідання ТСК В.Мойсик вважає проявом «зверхнього ставлення до суспільства».
Тимчасова спеціальна комісія, яка розглядає скарги на суддів, продемонструвала, що лояльного ставлення від неї законники можуть не чекати. Розглянувши скарги на 7 суддів, її члени вирішили звільнити 6 із них. Пощастило уникнути санкції лише одній судді, та й ту захищати довелося скаржнику.

Тут вам не ВРЮ

На постійні «хвороби» суддів, яких підозрювали в порушенні присяги, неодноразово скаржився ще колишній голова Вищої ради юстиції Олександр Лавринович. Мовляв, коли суддів призначають на адміністративні посади, практично завжди всі здорові, а варто внести питання про звільнення за порушення присяги — до Ради надходить повідомлення про хворобу.

При цьому лікарняні були досить ефективним засобом для уникнення відповідальності за порушення присяги. Справа в тому, що спершу суддю запрошували на секцію ВРЮ й у разі хвороби переносили розгляд питання. З другої спроби секція все ж розглядала скаргу навіть за відсутності судді. Однак потім він мав прибути на засідання ВРЮ. І тут знову лікарняний давав «одноразову» відстрочку. Тобто винести вердикт щодо хворобливого судді Рада могла тільки після 4 запрошень. Зважаючи ж на те що ВРЮ не завжди вдавалося провести засідання через відсутність кворуму, лікарняний дозволяв уникати відповідальності досить тривалий час.

Можливо, в ТСК знали про такі проблеми ВРЮ, а тому вирішили піти іншим шляхом. На початку засідання голова комісії Володимир Мойсик повідомив, що із запрошених на засідання 7 суддів не з’явився жоден. Більшість із них повідомили про хвороби, відпустки або не з’явилися без пояснення причин.

Присутні в залі вже були готові до того, що засідання перенесуть, але члени ТСК в цьому причини не побачили. За кожною скаргою вони окремо вирішували, чи можна її розглядати без присутності «обвинуваченого», і завжди виносили позитивний вердикт.

Тому варто очікувати, що на наступне засідання комісії судді, яких звинувачують у порушенні присяги, з’являтимуться. Хоча чи допоможе це їм — складне питання. Поки що члени ТСК налаштовані досить рішуче.

Звільнення — тільки початок?

Стати першим, чиї рішення обговорили члени ТСК, довелося Дмитру Кравцю із Шевченківського райсуду м.Києва. Як повідомив В.Мойсик, суддя розглядав звернення Київської міськдержадміністрації після того, як у перших числах грудня минулого року її приміщення було захоплено протестувальниками. У той час група нардепів висунула ініціативу облаштувати у приміщенні свої приймальні. Проте столичні чиновники звернулися до суду з вимогою заборонити будь-кому, крім самих працівників адміністрації, перебувати в приміщенні.

Суддя цю вимогу задовольнив до розгляду справи по суті. Щоправда, як повідомив голова ТСК, апеляційна інстанція ухвалу про забезпечення позову скасувала. Крім цього, В.Мойсик наголосив, що рішення виносилося вночі й напрочуд швидко.

Доки скарга чекала розгляду в ТСК, догану судді винесла Вища кваліфікаційна комісія суддів. Правда, у тимчасовому органі розцінили, що це для судді надто м’яке покарання, та вирішили внести до ВРЮ пропозицію про його звільнення за порушення присяги. Але Рада ще має затвердити рішення комісії.

Так само підстави для звільнення ТСК побачила в діях Миколи Бібка з Бабушкінського райсуду м.Дніпропетровська. Він задовольнив цілу низку клопотань правоохоронців про взяття під варту осіб, які нібито брали участь у заворушеннях, хоча, за словами громадян, прийшли на мирну акцію протесту. «Було порушено право на захист, підозрювані не могли підготуватися до засідань, оскільки ті проводилися вночі. Обгрунтування підозр не було, свідчення давали тільки працівники міліції, при цьому свідчення не збігалися з написаним у клопотанні про обрання запобіжного заходу», — розповів адвокат Віталій Погосян. За його словами, під час розгляду цих клопотань суд працював, як конвеєр, — «один заходить, інший виходить», а суддівські ухвали відрізнялися між собою хіба що прізвищами затриманих. При цьому замість повноцінного обгрунтування необхідності арешту акти містили переписані норми КПК.

Крім цього, як розповів член ТСК Маркіян Галабала, суддя відправляв за грати літніх людей, не зважав на хронічні хвороби. Коли ж один із затриманих продемонстрував у залі суду перелом ноги — лише посміявся з нього. Не стримувало суддю від образ на адресу затриманих навіть те, що здійснювався аудіозапис засідання.

ТСК вирішила, що дії судді трактувати інакше як порушення присяги не можна, і погодилася, що він має бути звільнений. Водночас В.Погосян повідомив, що вимагатиме також притягнення законника до кримінальної відповідальності.

Ще однією суддею, на звільненні якої наполягає комісія, стала Наталія Сіромашенко із Шевченківського райсуду м.Києва. Вона, за словами В.Мойсика, на 3 місяці позбавила прав керування транспортними засобами власницю автомобіля, який їхав до Межигір’я. При цьому сама власниця за кермом не лише не сиділа, а узагалі не має прав і керувати автомобілем не вміє. Не було її під час цих подій і в самому авто.

Відразу троє суддів можуть втратити посади через заборону мирних зібрань у центрі Києва в період з 1 грудня 2013 до 7 січня 2014 р. Це суддя Окружного адміністративного суду м.Києва Богдан Санін та судді Київського апеляційного адміністративного суду Ігор Лічевецький та Володимир Мельничук.

Свої рішення члени комісії обгрунтовували наявністю в матеріалах справи інформації про заклики учасників майдану до повалення правлячого режиму та використання димових шашок. Крім цього, Б.Санін наголошував, що, ухвалюючи рішення, керувався практикою, яка існувала в адміністративних судах.

Водночас члени ТСК відзначали, що свій висновок судді зробили, просто почитавши записи в Інтернеті.

При цьому звертає на себе увагу той факт, що матеріали справи знищені. Максим Середа, який подав скаргу на суддів, припускає, що це було зроблено, аби затягнути розгляд питання в ТСК. Водночас він, будучи долученим до слухання справи, встиг зробити фотокопії всіх, на його думку, важливих матеріалів і передав їх комісії.

Серед суддів, які розглядали цю справу, значиться й Вікторія Мецедонська, яка працює в Київському апеляційному адмінсуді. Разом з тим вона не погодилась із ухвалою колег і висловила окрему думку. Деяких членів ТСК цікавило, чи була ця окрема думка підшита до матеріалів справи (схоже, вони припускали, що суддя її підготувала заднім числом). Однак М.Середа повідомив, що окрема думка була підшита і з нею він ознайомився до того, як справу розглянула касаційна інстанція. Тому підозри щодо законниці, якщо вони були, розвія­лись. На користь судді був і той факт, що вона попросила розглянути скаргу за її відсутності, а не відкладати прийняття рішення на майбутнє.

«Суддя проявила громадянську позицію. Вона не побоялася та винесла окрему думку, висловивши абсолютно правильну позицію з урахуванням конвенції та практики Європейського суду. Але, на жаль, вона не зуміла переконати своїх колег», — охарактеризував учинок судді В.Мойсик.

Небажання ж суддів відвідувати засідання ТСК він уважає «зверхнім ставленням до суспільства». Наразі в комісії перебувають скарги ще на 59 суддів, тому цим законникам краще відгукуватися на запрошення. Схоже, шансів залишитися на посаді «прогул» не додасть, але може наперед налаштувати членів цього органу проти судді.