«Порушення правил етичної поведінки, встановлених Кодексом суддівської етики, не можуть самі по собі застосовуватися як підстави для притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності та визначати ступінь їх вини», - суддя Верховного Суду України Галина Канигіна
Учасники зустрічі обговорили особливості застосування Кодексу суддівської етики та притягнення судді до дисциплінарної відповідальності в Україні, а європейські експерти, в свою чергу, розповіли про процедуру, яка функціонує в Литві. Експерти наголосили на тому, що процедура притягнення судді до відповідальності збалансована і жоден із учасників політичного процесу не має переваги над іншими. Оскільки в цьому процесі бере участь і комісія з етики, і рада суддів, і парламент або президент. Таким чином, така модель притягнення судді до відповідальності свідчить про мінімізацію політичного впливу на судовий корпус у Литві.
Василь Гуменюк та Галина Канигіна звернули увагу на те, що з метою дотримання стандартів суддівської етики та наслідуючи досвід європейських держав, було б доцільно збільшити повноваження голів судів в Україні, наділити їх компетенцією звернення до Комітету Ради суддів України з повідомленнями про порушення Кодексу суддівської етики конкретними суддями для реагування і підготовки питання перед Радою суддів України.
Збалансування повноважень голови суду в сфері питань, які стосуються поняття суддівської етики, обумовлене необхідністю оперативно приймати рішення в ситуаціях, в яких суддя вважає, що його дії або поведінка можуть зашкодити його репутації або репутації суду. А голова суду міг би виступити тією особою, яка може надати пораду з цього приводу.
В судовій системі має бути місце для органу, до якого може звернутися суддя для консультацій стосовно захисту етичних прав, коли через обставини, пов’язані з його професійною діяльністю, він може бути притягнутий до відповідальності, сказав Віргіліус Валанчус, керівник експертів Проекту.
Під час обговорення процедури притягнення судді до дисциплінарної відповідальності Василь Гуменюк підкреслив, що перегляду потребують повноваження Комітету з етики РСУ. Також, на думку судді Верховного Суду України, має бути змінено підхід до формування Вищої ради юстиції, а саме: цей орган має формуватися суддями і до її складу має входити більшість суддів. Реформування також потребує Вища кваліфікаційна комісія суддів, оскільки на переконання Василя Гуменюка, структура та організація роботи ВККС не відповідає тому рівню навантаження, який існує зараз, а це позначається і на ефективності здійснення цим органом повноважень.
Артурас Дрюкас, суддя судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Литви, експерт Проекту, залучений до процесу розробки коментаря до Кодексу суддівської етики, зауважив, що основою для довіри до суду та судової системи вцілому є відкритість, яка в перспективі йде на користь і суддям, і судовій системі.
Європейські експерти розповіли про досвід Литви, де окрім декларацій про доходи та майно, є так звана декларація інтересів. Суддя в такій декларації окреслює сфери свого життя, де його інтереси потенційно можуть вступати у конфлікт у зв’язку із його професійною діяльністю, наприклад, суддя є членом якогось клубу чи займається викладацькою діяльністю. А учасники цього клубу або викладачі, студенти навчального закладу можуть бути сторонами по справі, яку в майбутньому суддя може розглядати. Таким чином, суддя убезпечує себе від ризиків бути визнаним заангажованим і така декларація сприяє зміцненню його репутації. Отже, суддя вказує таку інформацію, щоб під час розгляду справи у майбутньому не виникло ситуації, коли його можуть звинуватити у приховуванні інформації.
_03_03.png)
