Спочатку квартира, потім машина

До другого читання вже підготовлено 4 законопроекти, які мають суттєво змінити процедуру реєстрації нерухомості, а також юридичних і фізичних осіб. Замість єдиного державного монополіста додаткові повноваження мають отримати нотаріуси та органи місцевої влади.

Проти черг і корупції

Міністр юстиції Павло Петренко сподівається, що вже в листопаді Верховна Рада підтримає в другому читанні законопроекти №№2981, 2982, 2983, 2984. Всі вони вже були попередньо підтримані парламентом і проходять процедуру фінального доопрацювання.

Відповідно до ініціатив функції щодо державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців будуть передані органам місцевого самоврядування, держадміністраціям та нотаріусам. Реєстрацією прав на нерухомість так само займатимуться органи місцевої влади, нотаріуси та акредитовані суб’єкти.

Водночас за Мін’юстом мають залишитися повноваження щодо нормативно-методичного забезпечення реєстрації прав, контролю за цими процедурами. Також відомство розглядатиме скарги на рішення реєстраторів і проводитиме підвищення їхньої кваліфікації.

«Мін’юст упродовж років консолідував у собі реєстраційні сервіси і зараз готовий відмовитися від виконання цих неприродних функцій», — наголосив на необхідності таких змін П.Петренко. За його словами, Державна реєстраційна служба завжди асоціювалась у громадян із чергами і корупцією. При цьому ці негативні фактори породжували один одного: труднощі з отриманням «папірця» підштовхували громадян до вирішення питань неофіційним шляхом, а бажання «винагороди» провокувало чиновників на неспішне виконання своїх функцій.

Зважаючи ж на те, що реєстраційна служба — монополіст, повз неї пройти не вдавалось. «Нотаріуси не беруть хабарі, коли видають реєстраційний бланк. І в людини не буде бажання давати хабарі, оскільки її не заганятимуть у такі умови, коли вона може звернутись лише до монополіста», — пояснив П.Петренко.

Народний депутат Ігор Алексєєв звернув увагу на той факт, що загальна кількість реєстраційних процедур щодо бізнесу й нерухомості у 2014 р. сягнула 7 млн. «Ці послуги надзвичайно затребувані й мають бути максимально ефективними», — наголосив парламентар. Ключовою ж ідеєю змін у цій сфері мають стати децентралізація та демонополізація.

Фінансовий аспект

Містять проекти і роз’яснення того, яким чином фінансуватимуться всі заплановані нововведення. Передбачається, що 60% адміністративного збору залишатиме собі реєстратор, а решта йтиме державі.

Автори концепції сподіваються тим самим досягти кількох позитивних результатів. Як нотаріуси, так і органи місцевої влади матимуть стимул до того, щоб якнайшвидше долучитися до цієї діяльності. До того ж чиновники не тільки будуть зацікавлені у виконанні цих обов’язків, а й намагатимуться забезпечити прийнятний сервіс, аби успішно конкурувати з приватною сферою. У свою чергу нотаріуси не зможуть надмірно завищувати вартість своїх послуг, адже в такому разі клієнтів не буде. Крім цього, така практика має покращити фінансування місцевих громад, які розпоряджатимуться коштами на власний розсуд.

Таким чином, автори нововведень сподіваються, що існування приватних і державних реєстраторів допоможе уникнути розширення повноважень однієї зі сторін і, відповідно, створення нового монополіста.

При цьому П.Петренко переконаний, що після ухвалення відповідних змін повернутися до колишньої практики вже не вдасться. Мовляв, децентралізація державних функцій — це шлях в односторонньому напрямку. Якщо ж влада захоче повернути собі відповідні функції — це викличе негативну реакцію суспільства, і від змін все одно доведеться відмовитись.

До того ж ініціативи передбачають не тільки передання функцій іншим структурам, а і їхнє спрощення. Зокрема, пропонується відмовитися від свідоцтва про право власності на нерухомість. Щоправда, як зазначають експерти, такі зміни потребуватимуть роз’яснювальної роботи з громадянами. Адже для багатьох українців паперове свідоцтво і є ключовим доказом права власності.

Вага приватної сфери

Реєстрація бізнесу та нерухомості не єдина сфера, в якій держава планує поділитися своїми повноваженнями. Так, у жовтні парламентарі підтримали в першому читанні законопроекти «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» та «Про виконавче провадження».

Відповідно до цих ініціатив має з’явитися приватна виконавча служба, яка конкуруватиме з державною. Аргументи їх авторів такі самі: боротьба з корупцією, яка вражає саме державні органи, та наявність у громадян права вибору.

До того ж, наголосив П.Петренко, можна очікувати й на подальше розширення повноважень нотаріусів. Зокрема, в парламенті вже зареєстровано законопроект, яким пропонується розширити повноваження нотаріусів у сфері захисту авторських прав. Згодом же, припустив міністр юстиції, представники цієї професії могли б навіть отримати функції щодо реєстрації автотранспорту. Щоправда, для такого перерозподілу повноважень необхідно буде «домовлятись» з МВС, яке має віддати свої повноваження і, відповідно, доходи.

За словами П.Петренка, в парламенті є депутати, які намагатимуться якщо не прямо протистояти нововведенням, то принаймні внести до проектів зміни, які залишать контроль державних реєстраторів. Тому, очевидно, з подальшим «роздержавленням» такий тиск лише зростатиме.