Нова мантія під Новий рік

Заява спікера Володимира Гройсмана про можливість «очищення» судової влади за рахунок служителів Феміди, які очікують на обрання безстроково, мала великий резонанс. Утім, схоже, є вірогідність, що від цієї ідеї таки відмовилися. Принаймні голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів Сергій Козьяков запевнив у великій імовірності голосування за відповідну постанову вже найближчими тижнями.

Нестандартний підхід

Нагадаємо: 30 жовтня В.Гройсман висловив ідею щодо оновлення суддівського корпусу, зокрема за рахунок тих, хто дотепер очікує обрання безстроково. Він повідомив, що на кінець жовтня налічувалося 547 суддів, рекомендації стосовно яких надійшли до парламенту. 2 листопада спікер доручив Комітету ВР з питань правової політики та правосуддя опрацювати його ініціативу та надати пропозиції щодо її реалізації до внесення змін до Конституції.

Очевидно, ідея полягала в тому, аби поки що не голосувати за обрання суддів. А після внесення змін до Основного Закону вони вже не могли б бути обрані безстроково за «старими» рекомендаціями ВККС. Як наслідок, їм довелося б проходити загальну процедуру відбору на посади відповідно до нових норм. При цьому під таку «люстрацію» ризикує потрапити більша,

ніж озвучено Головою ВР, кількість суддів-«п’ятирічок». Адже ВККС продовжує розглядати матеріали за заявами законників та надавати їм рекомендації.

Крім того, зміни до Конституції щодо судочинства зареєстровані в парламенті лише 25 листопада, і на їх прийняття знадобиться певний час. За сценарієм, озвученим в Адміністрації Президента, цей законопроект має бути прийнятий у першому читанні вже в грудні цього року, а в цілому — не пізніше березня 2016-го.

Хоча такий план можна вважати оптимістичним. Та й у разі його реалізації зміни почнуть діяти не раніше червня наступного року, адже вони набудуть чинності через три місяці після опублікування закону про внесення змін до Конституції.

У суддів теж є права

Така ідея не могла не обурити суддівську спільноту. Позицію Ради суддів уже 4 листопада озвучила її голова Валентина Сімоненко. За її словами, судді, документи яких перебувають на розгляді в парламенті, у разі їх необрання можуть звернутися до Європейського суду з прав людини. «Невмотивоване неприйняття Верховною Радою постанови про обрання судді безстроково, що тягне за собою звільнення судді, який претендував на посаду безстроково, за наявності позитивного висновку ВККС і за відсутності дисциплінарних процедур щодо кандидата може розцінюватися як політично мотивоване», — наголосила вона.

Про недоречність реалізації такої ідеї йдеться й у відкритому зверненні до Президента, Голови ВР, членів профільного комітету та інших народних депутатів, підписаному майже 50 суддями різних судів. Служителі Феміди

підкреслили, що запропонована процедура оновлення суперечить Конституції, закону «Про судоустрій і статус суддів», не відповідає європейським стандартам щодо індивідуальної відповідальності судді, ставить під загрозу незалежність судової влади. На підтвердження у зверненні наводяться численні рішення КС, посилання на міжнародні правові акти, рекомендації Венеціанської комісії тощо.

Крім того, володарів мантій непокоїть тривале невнесення на голосування проектів постанови ВР про обрання безстроково. Окремо вони наголошують, що майже всі судді-«п’ятирічки», до звільнення яких прилюдно закликав Голова ВР, підтвердили свою професійну придатність до виконання обов’язків судді та наявність високих моральних принципів. Тож, уважають автори звернення, відповідний публічний заклик очільника ВР є «неприпустимим, політизованим та таким, що чинить прямий тиск на народних депутатів, створюючи упередженість усього діючого складу депутатського корпусу щодо суддів».

Проблема має історію

Нагадаємо: востаннє Верховна Рада розглядала питання про обрання суддів безстроково 21 травня 2015 року (постанова №479-VIII). Тоді пощастило проскочити у «двері, що зачиняються» 151 судді. Втім, інші проекти таких постанов, що також були на той час в парламенті, не розглядались.

Це питання обговорювалось на засіданні профільного комітету ВР, що відбулося 17 червня. Зокрема, наголошувалось, що комітет за результатами розгляду 18 березня, 23 квітня та 
13 травня питання про обрання на посаду судді безстроково вніс до ВР відповідні проекти постанов (№№2451, 2726 та 2726-1). Та на момент проведення засідання ці проекти, в яких

значилося 227 суддів, не були розглянуті. Також, зауважили в профільному комітеті, Голові ВР направлено проекти постанов про обрання 200 суддів на виконання його доручення за результатами опрацювання листа ВККС. Однак ці матеріали також не були внесені в сесійну залу.

Зрештою, 15 вересня у ВР було зареєстровано проект постанови №3105, в якій були прізвища кандидатів на обрання безстроково, зазначені в згаданих проектах.

Суддів таки оберуть?

Тим часом ВККС працює в звичайному режимі, продовжуючи розглядати заяви суддів і надавати рекомендації. Зокрема, вже в поточному місяці відбулося 4 засідання комісії, присвячені цьому. Так, 4 листопада рекомендації отримали 24 судді, 9 листопада — 25, 20 листопада — 22 і 25 листопада — 36 суддів.

За словами голови ВККС С.Козьякова, «саботаж» парламенту та заява В.Гройсмана ніяк не впливають на роботу комісії. «Є такий вислів: «Нам своє робити». От ми своє і робимо. Плануємо роботу кожного дня і працюємо стабільно», — відповів очільник комісії на питання «ЗіБ» про загрозу того, що її робота може виявитися марною. Водночас зазначив, що не хотів би давати оцінку висловлюванням будь-якого політика або державного діяча.

Крім того, С.Козьяков висловив сподівання, що постанова про обрання суддів безстроково таки буде прийнята найближчим часом. За його словами, ВККС неодноразово зверталася з приводу невнесення згаданої постанови на розгляд. Була низка нарад в профільному комітеті, зустрічі з Головою ВР. Також з ним із цього приводу зустрічалася голова РСУ. «Думаю, це питання буде зрушене найближчими

тижнями», — зазначив С.Козьяков. Хоча додав, що невпевнений у внесенні до постанови прізвищ усіх суддів, які отримали рекомендації ВККС. Можна припустити, що до списку не потраплять судді, стосовно яких у нардепів є питання.