Член ВРЮ Алла Олійник: «Ми свідомі відповідальності, яка лягатиме на членів Вищої ради правосуддя у питанні зняття суддівського імунітету»

14 вересня 2016 року відбувся круглий стіл «Імунітет судді та процедури зняття імунітету відповідно до нового законодавства України», організований Проектом Ради Європи «Підтримка впровадженню судової реформи в Україні».

До участі в заході були запрошені представники Адміністрації Президента України, Міністерства юстиції України, Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, Вищого адміністративного суду України та Вищого господарського суду України, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Ради суддів України, Національної школи суддів України, Державної судової адміністрації України, громадських організацій, а також представники та експерти Ради Європи.

Від Вищої ради юстиції участь узяли члени ВРЮ Алла Олійник, Наталя Волковицька, Володимир Комков та представники секретаріату ВРЮ.

Мета круглого столу – обговорити положення нового законодавства щодо імунітету судді та процедури його зняття Вищою радою правосуддя, стандарти та рекомендації Ради Європи стосовно імунітету судді, надати органам влади України інформацію про основні принципи та гарантії, яких слід дотримуватися при знятті імунітету судді.

Особливу увагу учасники обговорення приділили змінам до Конституції України у частині правосуддя, новій редакції Закону України «Про судоустрій і статус суддів», що набудуть чинності 30 вересня 2016 року, та проекту Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у світлі їхнього впливу на інститут суддівського імунітету.

Відповідно до конституційних змін Вища рада правосуддя, в яку буде реорганізовано Вищу раду юстиції після 30 вересня 2016 року, надаватиме згоду на затримання судді чи утримання його під вартою. Таким чином, імунітет судді залежатиме від ВРП, а не політичного органу – Верховної Ради України.

Як зауважив суддя Верховного Суду України Олександр Волков, «із прийняттям змін до Конституції в Україні нарешті на конституційному рівні встановлені ті європейські стандарти в царині правосуддя, які й мали бути закладені в 1996 році».

Радник з юридичних питань відділу правового співробітництва департаменту правосуддя та правового співробітництва Ради Європи Пламен Ніколов зазначив: «Конституційні зміни та проект Закону України «Про Вищу раду правосуддя» змінять законодавчі основи недоторканності та імунітету суддів та процедури зняття недоторканності. Передача таких повноважень від Верховної Ради України до Вищої ради правосуддя – це крок, який ми дуже вітаємо. Водночас ця законодавча новела вимагає подальших обговорень та забезпечення запровадження необхідних механізмів на практиці, забезпечення умов для захисту суддів від різних неправомірних впливів, а також посилення функцій та повноважень дисциплінарних органів, які би розглядали питання притягнення суддів до відповідальності».

Член Вищої ради юстиції Алла Олійник запевнила: «Уже сьогодні члени Вищої ради юстиції свідомі тої відповідальності, яка лягатиме на членів Вищої ради правосуддя у питанні зняття суддівського імунітету. Ми усвідомлюємо, що не маємо необхідного досвіду, що існують певні ризики під час процедури зняття недоторканності з судді. У зв’язку з цим для членів ВРЮ надзвичайно корисним є міжнародний досвід щодо процедури зняття імунітету судді. Найближчим часом нам доведеться розробити Регламент Вищої ради правосуддя, в якому, зокрема, має бути виписана і процедура позбавлення імунітету судді».

Під час круглого столу суддя Верховного Суду Республіки Хорватія, експерт Ради Європи Джуро Сесса розповів про стандарти Ради Європи щодо імунітету судді та поділився досвідом Хорватії – країни, яка стала демократичною не так давно, а тому мала проблеми, подібні до тих, що існують нині в Україні.

Джуро Сесса поінформував, що Хорватія у 2010 році змінила Конституцію, встановивши для суддів лише функціональну недоторканність – суддя не може бути притягнутий до відповідальності лише за ті дії, які вчинив у межах своїх повноважень. Раніше ж судді були наділені повною недоторканністю. Питання про зняття недоторканності та взяття судді під варту вирішує Вища рада юстиції Хорватії, а в термінових випадках таке рішення приймає її голова. «Саме до такої формули суддівського імунітету ми дійшли в результаті переговорів, і судді з нею погодились». – сказав Джуро Сасса.

Водночас експерт Ради Європи зазначив, що в Хорватії у народних депутатів досі зберігається повний імунітет, проте він вважає, що треба подбати, щоб у всіх гілок влади були однакові умови.

Обговорення торкнулось і практичних питань, які незабаром постануть перед Вищою радою правосуддя. Зокрема, Алла Олійник порушила питання, чи може Вища рада правосуддя під час розгляду подання про зняття недоторканності судді та надання згоди на арешт оцінювати докази.

На думку Джуро Сасса, якщо ВРП має прийняти рішення про зняття недоторканності чи арешт судді, то вона в змозі оцінювати докази.

Професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Сергій Прилуцький переконаний, що ВРП, основною функцією якої є захист незалежності судді, має виконувати функцію суддівського контролю: «Вища рада правосуддя має давати відповідь на обґрунтованість підозри стосовно суддів, яка може бути встановлена лише належною оцінкою доказів, що лежать в основі підозри, яка ставиться судді у провину».

Водночас Олександр Волков притримується дещо іншої думки: «Я не думаю, що основним завданням ВРП повинна бути оцінка доказів, обґрунтованості обвинувачення. Головне завдання – з’ясувати, чи не є таке подання заявкою на вплив на конкретне судове рішення і на правосуддя».

Відділ взаємодії зі ЗМІ Вищої ради юстиції