Питання тлумачення неправосудності повертається до ВСС

Конституційний Суд усе-таки відмовився дати офіційне тлумачення виразу «як неправосудного», вжитого статті 62 Основного Закону. Тож це питання «бумерангом» повертається до ВСС.

На цьому тижні єдиний орган конституційної юрисдикції прийняв ухвалу, якою відмовив у відкритті провадження за поданням Верховного Суду України. Причина — невідповідність вимогам, передбаченим Конституцією, а саме — непідвідомчість КС порушеного питання.

Нагадаємо: наприкінці минулого року Пленуму ВСУ направив на вул. Жилянську подання щодо офіційного тлумачення вищезазначеного виразу. Адже у Вищому спеціалізованому суді з розгляду цивільних і кримінальних справ упродовж двох років не дійшли консенсусу щодо проекту постанови пленуму стосовно застосування ст.375 Кримінального кодексу. І хоча спочатку лунали заклики поставити під сумнів конституційність норми кодексу, Пленум ВСУ не підтримав такої ініціативи.

Проте було очевидно, що сформульовані ВСУ запитання не були підкріплені обґрунтуванням практичної

необхідності тлумачення. Адже фактично не було неоднозначної судової практики застосування цієї статті. Як, власне, і ст.375 КК.

Тож КС мав усі підстави, аби нагадати колегам, що «офіційне тлумачення і застосування правових норм є різним видом юридичної діяльності». Натомість ВСУ намагався, за оцінкою КС, «з’ясувати порядок та особливості притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст.375 КК осіб, винних у постановленні завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови». А побічно — ще й уточнити зміст таких понять, як «незаконний» та «необґрунтований», та їх зв’язок із терміном «неправосудний».

На жаль, було згаяно чимало часу на теоретичні дискусії, в яких судові органи, які й повинні застосовувати закон, не наважилися взяти на себе функцію захисту своїх колег від неправомірного порушення кримінальних проваджень. Тепер питання бумерангом повертається до ВСС.

Утім, як зазначалося, сам факт внесення подання вже є вагомим аргументом для захисту від обвинувачень за ст.375 КК. Адже жодна особа не може нести відповідальність за розпливчатою нормою. Тож у вищої інстанції є шанс наостанок так би мовити гримнути дверима й усе ж зорієнтувати колег, що треба робити із сумнівами прокуратури щодо правосудності судових рішень. Та чи наважиться він висловитися із цього

приводу до своєї ліквідації?