Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Комітет з питань верховенства права та правосуддя рекомендує парламенту відхилити проект закону про ліквідацію Вищого адміністративного суду України
Законопроектом (реєстр. №2349) пропонується внести зміни до чинного законодавства щодо ліквідації Вищого адміністративного суду України, як суду касаційної інстанції.
Під час обговорення народні депутати звертали увагу, що відповідно до пункту 23 частини першої статті 106 Конституції утворення судів загальної юрисдикції віднесені до повноважень Президента України, а частиною першою статті 19 Закону "Про судоустрій і статус суддів України" передбачено, що суди загальної юрисдикції утворюються і ліквідовуються Президентом України за поданням Міністра юстиції на підставі пропозиції голови відповідного вищого спеціалізованого суду.
Члени Комітету зазначали, що Конституційний Суд у своєму рішенні 21 червня 2011 року № 7-рп/2011 вказав на те, що закладений у частині першій статті 19 закону порядок утворення, ліквідації судів Президентом України відповідає визначеному законодавцем механізму щодо реалізації принципів створення і ліквідації юридичних осіб публічного права та конституційним засадам здійснення державної влади в Україні, передбаченим частиною другою статті 19, пунктами 23, 31 частини першої статті 106 Конституції України, а отже є конституційним.
Тому, наголошували парламентарії, питання утворення чи ліквідації судів не відноситься до компетенції Верховної Ради.
Зазначалося також, що відповідно до частини третьої статті 19 Закону "Про судоустрій і статус суддів" підставами для утворення чи ліквідації суду є зміна визначеної цим Законом системи судів, потреба поліпшити доступність правосуддя або зміна адміністративно-територіального устрою.
Враховуючи мету законопроекту та текст пояснювальної записки, народні депутати наголошували, що відповідно до статті 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Крім того, стаття 126 Конституції України гарантує незалежність і недоторканність суддів і забороняє вплив на них у будь-який спосіб, а стаття 129 визначає, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону.
Зверталася увага на те, що відповідно до статті 47 Закону "Про судоустрій і статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Члени Комітету підкреслювали, що законність та обґрунтованість процесуальних дій та судових рішень перевіряє виключно суди апеляційної та відповідно касаційної інстанції. Позапроцесуальний контроль не допускається. Народні депутати не можуть надавати правову оцінку діям та рішенням суду. Крім того, недопустимо використовувати право законодавчої ініціативи як інструмент для покарання за ухвалені судові рішення.
На засіданні Комітету йшлося й про те, що в Рекомендації №(94) 12, яку було ухвалено Комітетом Міністрів Ради Європи 13 жовтня 1994 року, зазначено: судді повинні приймати свої рішення цілком незалежно і мати змогу діяти без обмежень, без неправомочного впливу, підбурення, тиску, погроз, неправомочного прямого чи непрямого втручання, незалежно з чийого боку та з яких мотивів воно б не здійснювалось. У законі мають бути передбачені санкції проти осіб, які намагаються у такий спосіб впливати на суддів. Судді мають бути цілком вільними у винесенні неупередженого рішення у справі, яку вони розглядають, покладатись на своє внутрішнє переконання, власне тлумачення фактів та чинне законодавство. Судді не зобов'язані давати звіт щодо справ, які знаходяться в їх провадженні, ніякій особі, яка не належить до системи судової влади.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради вважає, що законопроект суперечить положенням Конституції України і містить юридично некоректні та необґрунтовані положення, й також рекомендує за результатами розгляду в першому читанні законопроект відхилити.