Проблемна огорожа

На початку липня цього року Президент доручив голові Державної судової адміністрації організувати заміну в судах загальної юрисдикції металевих загороджень, які відокремлюють підсудних від складу суду й присутніх громадян, на конструкції зі скла чи органічного скла. ДСАУ взялася за виконання доручення, проте, як завжди, виникли запитання. З ними звернувся до Ради суддів України голова Апеляційного суду м.Києва Антон Чернушенко.


Він запропонував «розробити та затвердити типовий для всіх судів загальної юрисдикції проект загородження, яке відокремлюватиме підсудних від складу суду й присутніх громадян».

Причиною звернення до РСУ став лист від підпорядкованого ДСАУ державного підприємства «Судовий будівельно-експертний центр». У ньому пропонується прийняти замовлення від підприємства на виготовлення та встановлення в Апеляційному суді м.Києва кабін для підсудних у залах, де розглядатимуться кримінальні справи, а також надано технічний проект кабіни.

Однак пропонована кабіна — металева конструкція із частковим використанням скла. До того ж ініціатива суперечить окремим пунктам державних будівельних норм, бо ж не передбачає обладнання спеціальними пристроями для спілкування з учасниками судового процесу.

На думку А.Чернушенка, пропонована конструкція не відповідає вимогам п.21 «Перехідних положень» КПК, а тримання підсудного в металевій клітці порушує ст.3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. До того ж Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що тримання особи в металевій клітці під час розгляду справи порушує ст.3 конвенції.

«За останній рік ЄСПЛ двічі розглядав подібні питання стосовно Російської Федерації. В обох випадках суд задовольнив звернення обвинувачених і визнав практику тримання обвинувачених у металевих клітках незаконною», — повідомив А.Чернушенко. «Так може статися і з Україною», — додав він.

Як зауважив голова Апеляційного суду м.Києва, «уперше питання загороджень урегульовується на законодавчому рівні — «Перехідними положеннями» КПК!» За його словами, нині діють стандарти Державних будівельних норм 2010 р., відповідно до яких обвинувачені повинні перебувати в клітці з відповідними розмірами грат. «Але ці норми суперечать «Перехідним положенням» КПК. Тому треба чітко визначитися, — якими мають бути огорожі», — наголосив А.Чернушенко.

Голова суду посилався на досвід інших країн. «Такої унікальної конструкції, як металева клітка, немає ніде у світі. І коли в нас бувають делегації з-за кордону, вони обов’язково їх фотографують. Тим паче, якщо не помиляюся, РФ теж має намір відмовитися від кліток, навіть огорож. На їхню думку, обвинувачений повинен бути поруч зі своїм захисником». А.Чернушенко згадав і про радянські часи, коли взагалі обходилися дерев’яними огорожами.

Проте проблема не лише в металевих клітках. Погіршує ситуацію грубе поводження конвою з обвинуваченими під час доставлення останніх. «Треба людині створити нормальні умови. А щодо загороджень… Навіть із кліток тікають! Мабуть, тут перш за все має значення людський фактор, а не те, яка буде конструкція», — припустив А.Чернушенко.

Позицію ДСАУ щодо загороджень висловив голова інституції Руслан Кирилюк. Він звернув увагу на положення КПК, який, за його словами, «не визначає і не повинен визначати вимог до залів засідань». «Перехідними положеннями» КПК Кабінету Міністрів доручено профінансувати заходи щодо заміни металевих грат на загородження зі скла та органічного скла. Це ті положення, які не виконані, бо в бюджеті на це не було передбачено жодної копійки», — пояснив Р.Кирилюк.

Він запевнив, що ДСАУ ініціювала зміни до нормативних актів, зокрема до інструкції про конвоювання. Мовляв, треба зробити приміщення суду такими, які б відповідали всім вимогам. «Рік тому конвойна служба почала перевіряти відповідність камер районних судів нормативним вимогам. Звичайно, в Україні немає жодного суду, який би повністю відповідав ДБН. Це об’єктивна реальність. Бо ж ці приміщення будувалися як суди, — зауважив Р.Кирилюк і продовжив: — Були випадки, коли конвойна служба відмовлялася доставляти підсудного до зали суду, бо камери не відповідають вимогам». Він погодився з тим, що треба орієнтуватися на європейські стандарти, але нагадав: «Ми повинні розуміти, що такі прагнення вимагають часу й коштів».

Не про фінанси, а про зміни до закону повела мову заступник голови РСУ Раїса Ханова. «Насторожує, що процедури, передбаченої «Перехідними положеннями» КПК стосовно загороджень, знову не дотримаються. Бо ж, наскільки я зрозуміла Антона Васильовича, у конструкціях, що пропонують суду, є металеві частини. Виходить, ми знову наступаємо на ті ж граблі!»

Р.Ханова переконана, що передусім треба звернути увагу на будівельні норми та правила, а потім на їх підставі виконувати вимоги закону. Інакше можуть виникнути проблеми.

У безпечності загороджень переконував Р.Кирилюк. Він запевняв, що «всі вони будуть проходити державну будівельну експертизу».

А член РСУ Інна Алєєва запропонувала не зупинятися лише на загородженнях. На її думку, питання треба розглядати ширше, в контексті обладнання приміщень для судових засідань. Проте погодилася, що для втілення її пропозиції в життя знадобиться чимало коштів.

Зрештою після обговорень РСУ звернулася до Ради суддів загальних судів, мовляв, це питання більше належить до їх компетенції. Засідання РСЗС відбулося через кілька днів після наради в РСУ, і на ньому вже розглянули звернення А.Чернушенка. Проте конкретної відповіді РСЗС голова Апеляційного суду м.Києва так і не отримав. Його звернення переадресували ДСАУ, якій доручили детально вивчити питання щодо типового для всіх судів загальної юрисдикції проекту загородження, яке відокремлюватиме підсудних від складу суду та присутніх громадян, і надати свої пропозиції до наступного засідання, яке відбудеться наприкінці липня. РСУ збереться у вересні.

Коли вирішиться питання із загородженнями — важко сказати. Тим паче що прозвучала думка про необхідність змінити обладнання залів судових засідань. А цей процес може затягнутися надовго.