flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Вирішальні обставини

08 серпня 2013, 14:26

Розглядаючи справи про звільнення від кримінальної відповідальності, служителі Феміди мають приділяти увагу кожній деталі №30 (1120) 27.07—02.08.2013 Ухвалюючи рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності, судді мають виключити можливість спливу цих строків з вини обвинуваченого, а саме — внаслідок ухилення від здійснення судового розгляду. Таку позицію висловила Ольга Юрдига з Апеляційного суду м.Києва, аналізуючи помилки законників при ухваленні рішень. 17 липня 2013 року в Апеляційному суді м.Києва відбувся семінар для володарів мантій райсудів. Захід проводився з метою надання місцевим судам методичної допомоги в застосуванні законодавства. Семінар розпочався з доповіді представниці судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м.Києва О.Юрдиги, яка проаналізувала порядок і правові наслідки звільнення від кримінальної відповідальності та підготувала узагальнення судової практики із цього питання. Умови застосування зазначеного правового інституту передбачені розд.IX Кримінального кодексу, а також §2 гл.24 Кримінального процесуального кодексу. Розглянувши теоретичні аспекти, О.Юрдига зосередила увагу на помилках, яких припускаються судді райсудів та Апеляційного суду м.Києва при розгляді питання звільнення від кримінальної відповідальності, на прикладі кожної підстави, визначеної законодавцем. Зокрема, вона зазначила, що ст.45 КК, яка передбачає звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям, чітко визначає умови, за яких можливе її застосування, і що наявність усіх її складових є обов’язковою. Також, за її словами, володарям мантій не варто забувати про постанову Пленуму Верховного Суду «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки», відповідно до якої обставини вчинення рецидиву, сукупності злочинів чи скоєння злочину повторно виключають можливість застосування ст.45 КК. «Що стосується питання звільнення від відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності, то судді мають виключити можливість спливу цих строків з вини обвинуваченого, а саме — внаслідок ухилення від здійснення судового розгляду», — зауважила О.Юрдига. Як зазначила доповідачка, щодо стст.46, 48 КК, які стосуються «примирення з потерпілим та зміни обстановки» КК, то випадки їх неправильного застосування можна назвати поодинокими й труднощів при вирішенні цих ситуацій майже не виникає. Стосовно передачі на поруки як підстави для застосування звільнення від кримінальної відповідальності О.Юрдига наголосила, що дуже важливим є перевірка належного оформлення протоколу зборів організації, підприємства, яке бере на поруки злочинця, а також отримання інформації про реєстрацію цього підприємства, якщо виникають підстави вважати, що воно може бути фіктивним. Наступною виступила представниця судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м.Києва Олена Лапчевська, яка проаналізувала застосування норм процесуального й матеріального права та проблеми при розгляді справ про позбавлення батьківських прав. Доповідачка розповіла суддям про практику розгляду справ щодо позбавлення батьківських прав та звернула увагу присутніх на постанову Кабінету Міністрів «Про питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини» від 24.09.2008, відповідно до якої після прийняття рішення про позбавлення батьківських прав суд зобов’язаний негайно повідомити орган опіки та піклування про факт залишення дитини без батьківського піклування. Крім того, під час заходу суддя розглянула питання належності позивачів, винесення заочного рішення й дотримання процедури розгляду в справах цієї категорії, особливо зосередивши увагу присутніх на підставах та наслідках позбавлення батьківських прав і колі осіб, які мають право звертатися з позовом до суду про позбавлення батьківських прав, керуючись стст.164—166 Сімейного кодексу.