Декларування у 2019 році

З січня 2019 року розпочинається період  е-декларування і буде тривати до 01 квітня 2019 року. Хто ж є суб’єктами декларування? Насамперед, це особи уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, аудитори, нотаріуси, приватні виконавці, оцінювачі, експерти тощо. Також електронні декларації мають подавати президент, прем’єр-міністр, члени уряду, народні депутати України, судді, прокурори, слідчі, державні службовці категорії “В”, посадові особи місцевого самоврядування 1-3 категорії, депутати всіх місцевих рад, селищні, сільські, районні в містах, районні, обласні, військові посадові особи ЗСУ, поліцейські, Держспецзв’язку та інших військових формувань, особи рядового, начальницького складу, державної кримінально-виконавчої служби, НАБУ, ДБР, СБУ, присяжні та інші. Слід звернути увагу, що е-декларації повинні подавати не тільки керівники та заступники юридичних осіб публічного права, а й їх посадові особи, ті хто виконує адміністративно-господарські або адміністративно-розпорядчі функції в державних та комунальних закладах, установах, підприємствах.

Не є суб’єктами декларування працівники державних органів, які виконують функції з обслуговування – секретарі, стенографісти, охоронці, архіваріуси, діловоди та інші, приватні та державні нотаріуси (окрім завідувачів державних нотаріальних контор), адвокати, посадові особи приватних підприємств, навіть якщо в них є частка державної або комунальної власності тощо.

Що ж потрібно декларувати? Необхідно декларувати нерухоме майно, об’єкти незавершеного будівництва, цінні папери та інші корпоративні права, юридичні особи, беніфіціарним власником яких є декларант або член сім’ї, нематеріальні активи (об’єкти інтелектуальної власності, ліцензії тощо). У свою чергу цінне рухоме майно потрібно декларувати, якщо його вартість становить більше 100 прожиткових мінімумів (до даної категорії може відноситись зокрема дорогий одяг та аксесуари, коштовності, предмети інтер’єру, зброя та т.п.), отримані доходи – в разі якщо їх розмір буде більше 5 прожиткових мінімумів, грошові активи, у разі якщо їх розмір становить більше 50 прожиткових мінімумів, правочини, на підставі яких у суб’єкта виникає або припиняється право власності, володіння чи користування на майно, а також виникають фінансові зобов’язання, у разі якщо сума правочинів буде перевищувати 50 прожиткових мінімумів, а також видатки, розмір яких є більшим за 50 прожиткових мінімумів. Також потрібно декларувати фінансові зобов’язання (кредити, розмір сплачених коштів в рахунок основної позики, кредиту та процентів за позикою) та відомості про посади за сумісництвом (оплачувані чи ні).

Важливим питанням є своєчасне подання всіх необхідних декларацій. У випадку якщо особа, наприклад, звільняється з посади у січні 2019 року, вона повинна подати 3 декларації: одну при звільненні саме в день звільнення, а якщо її звільняють з посади – протягом 10 днів, другу - до 01 квітня 2019 р. за звітний період, і третю в 2020 році за 2019 рік. Тобто навіть якщо особа пропрацювала у відповідному році хоча б один день, вона повинна подавати декларацію за весь цей рік в наступному році.

Якщо було внесена помилкова інформація в декларацію, то виправлення декларації можливе лише протягом 7 днів. Якщо раніше після семиденного строку з дня подання е-декларації декларант виявляв неповні чи неправильні відомості в декларації (або у виправленій декларації), то він міг повідомити про це НАЗК через персональний електронний кабінет та за рішенням НАЗК подати виправлену декларацію, то наразі така норма є виключеною і у декларанта є лише сім днів, щоб виправити помилки.

За неподання або несвоєчасне подання декларацій передбачена адміністративна і кримінальна відповідальність, а саме: несвоєчасне подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (ч.1 статті 172-6 КУАП),  передбачене покарання у вигляді штрафу від 50 до  100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунку в установі банку-нерезидента або про суттєвої зміни у майновому стані карається накладенням штрафу від 100 до 200 неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян (ч.2 статті 172-6 КУАП); подання завідомо недостовірних відомостей  про майно на суму 100-250 мінімальних заробітних плат (або 138 – 344 тис.) встановлено штраф, який становитиме від 17 тис. до 42,5 тис. грн. (ч.2 172-6 КУАП); за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей або умисне неподання суб’єктом декларування зазначеної декларації (більше ніж 344,5 тис. грн.) карається штрафом 42,5–51 тис. грн., громадськими роботами на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин, або позбавленням волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років (366-1 КК); набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність активів у значному розмірі, законність підстав набуття яких не підтверджено доказами, а так само передача нею таких активів будь-якій іншій особі - караються позбавленням волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна (368-2 ККУ).

Слід звернути увагу на те, що 07.11.2018 набирає чинності Закон України “Про електронні довірчі послуги”, а Закон України “Про електронний цифровий підпис” втрачає чинність. Будь ласка, враховуйте це при отриманні послуг електронного цифрового підпису.

Також повідомляється, що завчасно підготувавшись до чергового етапу електронного декларування в Україні, Ви уникнете помилок з реєстром.

Прес-служба Красноокнянського районного суду

Одеської області