У Фонд соцстраху можна подавати копію акта про нещасний випадок - Верховний Суд

Подання засвідченої копії акта про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом, не може бути підставою для відмови у перерахуванні страхових виплат. На це звернув увагу Верховний Суд України у Постанові від 15.10.2013 №21-294а13, текст якої друкує газета "Закон і Бізнес".

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

15 жовтня 2013 року м. Київ 21-294а13

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого — Кривенка В.В., суддів:Гусака М.Б., Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Терлецького О.О., Тітова Ю.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Державного підприємства «Орджонікідзевугілля» до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве Донецької області (далі — відділення Фонду; Фонд відповідно) про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2011 року Підприємство звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправною відмову відділення Фонду в перерахуванні йому витрат, пов’язаних із виплатою Особі 11 за січень 2011 року допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю в сумі 968 грн. 70 коп., та зобов’язати відповідача перерахувати йому ці кошти.

Зазначену суму допомоги, яку в лютому 2011 року було заявлено до відшкодування, не прийнято відділенням Фонду до заліку з підстави подання Підприємством серед інших документів, передбачених Порядком призначення, перерахування і проведення страхових виплат, затвердженим постановою правління Фонду від 27.04.2007 №24 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), копії акта про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом, за формою Н-1, а не його оригіналу.

Обґрунтовуючи протиправність зазначених дій відповідача, Підприємство послалося на те, що зазначена відділенням Фонду причина відмови у перерахуванні коштів перебуває поза межами виключного переліку підстав для відмови у страхових виплатах, закріпленого у ст.37 закону від 23.09.99 №1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі — закон №1105-XIV).

Донецький окружний адміністративний суд постановою від 5.05.2011, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.06.2011, позов задовольнив.

Вищий адміністративний суд ухвалою від 6.06.2013 рішення судів попередніх інстанцій залишив без змін.

Ухвалюючи таке рішення, касаційний суд дійшов висновку, що відмова відділення Фонду в перерахуванні Підприємству суми витрат на виплату допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю з причини неподання оригіналу акта про нещасний випадок на виробництві суперечить положенням ст.37 закону №1105-XIV.

У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом відділення Фонду, посилаючись на неоднакове застосування касаційним судом ст.37 закону №1105-XIV та п.2.7 Порядку, просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду від 6.06.2013 та направити справу на новий касаційний розгляд.

На обґрунтування заяви додано ухвалу Вищого адміністративного суду від 31.12.2013 №К/9991/57558/11 у справі за аналогічним позовом Підприємства, в якій касаційний суд вказав на те, що оскільки позивач разом із заявою-розрахунком до відділення Фонду подав не оригінал акта про нещасний випадок на виробництві, а його копію, то відповідач правомірно відмовив йому прийняти до заліку виплати по лікарняних листках.

Усуваючи розбіжності в застосуванні касаційним судом вищезазначених норм права, ВС виходить із нижченаведеного.

Відповідно до пп.«а» п.1 ст.21 закону №1105-XIV у разі настання страхового випадку Фонд зобов’язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, допомогу у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.

За правилами ст.37 цього закону, Фонд може відмовити у страхових виплатах і наданні соціальних послуг застрахованому, якщо мали місце: навмисні дії потерпілого, спрямовані на створення умов для настання страхового випадку; подання роботодавцем або потерпілим Фонду соціального страхування від нещасних випадків свідомо неправдивих відомостей про страховий випадок; скоєння застрахованим умисного злочину, що призвів до настання страхового випадку; якщо нещасний випадок згідно із законодавством не визнано пов’язаним з виробництвом.

Згідно з п.2.6 Порядку кошти для здійснення страхувальником виплати допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю потерпілого виділяються Фондом на підставі заяви-розрахунку за встановленою цим Порядком формою.

Пунктом 2.7 Порядку встановлено, що для здійснення страхувальником виплати допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю потерпілого страхувальник разом із заявою-розрахунком до робочого органу виконавчої дирекції Фонду подає копію листка непрацездатності (завірену страхувальником або працівником робочого органу виконавчої дирекції Фонду на підставі оригіналу; акт про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом, за формою Н-1 (якщо стався нещасний випадок); акт (спеціального) розслідування нещасного випадку (аварії), що стався (сталася), за формою Н-5 (якщо такий складався); акт розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4 (якщо таке встановлено); довідку про середню заробітну плату (доход); витяг з табеля обліку робочого часу потерпілого, завірений страхувальником.

При цьому, за змістом п.1.2 Порядку, інформація, внесена страхувальником до заяви-розрахунку, підтверджується підписами керівника та головного бухгалтера, які є відповідальними за її достовірність.

На думку колегії суддів Судової палати в адміністративних справах ВС, наведені норми, як і Порядок у цілому, не містять положень щодо обов’язку страхувальника подавати до робочого органу виконавчої дирекції Фонду для виплати допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю потерпілого саме оригіналу акта про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом, за формою Н-1. Подання страхувальником серед інших документів для виплати зазначеної допомоги засвідченої відповідальними особами підприємства копії акта про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом, за формою Н-1, а не його оригіналу, не може бути підставою для відмови в перерахуванні страхових виплат, оскільки зазначене не віднесено до передбачених ст.37 закону №1105-XIV випадків, коли Фонд може відмовити у страхових виплатах.

Таким чином, висновок касаційного суду у справі, що розглядається, ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, а тому в задоволенні заяви відділення Фонду слід відмовити.

Ураховуючи наведене та керуючись стст.241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні заяви відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Єнакієве Донецької області відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого п.2 ч.1 ст.237 КАС.