Кодекс набирає обертів

Кримінальний процесуальний кодекс працює та приносить плоди. А експерти, у тому числі й міжнародні, відзначають його революційний характер. Більше того, деякі країни копіюють філософію КПК, узявши її за взірець.

Рік, протягом якого діє КПК, дозволяє підбити перші підсумки його впливу на ситуацію щодо дотримання прав людини, дати експертні оцінки документу та зрозуміти, яким буде подальший вектор руху. Саме із цією метою проведено круглий стіл «Новий КПК: рік за новими правилами», який згуртував представників міжнародних і громадських організацій, адвокатського та прокурорського корпусів, дипломатичних місій, а також нардепів.

«Прийняття КПК стало знаковою подією для розвитку кримінальної юстиції в нашій державі», — відзначила уповноважений Верховної Ради з прав людини Валерія Лутковська. На її переконання, найбільше від кодексу виграла саме адвокатська спільнота, адже філософія КПК кардинально змінилася — від обвинувального ухилу кримінального процесу до змагальності сторін.

Своєю чергою секретар Ради адвокатів м.Києва Юрій Грабовський звернув увагу на норми кодексу, які додали професійних гарантій адвокатській діяльності й підвищили захищеність адвокатської таємниці та власне самих адвокатів. Зокрема, КПК закріплює положення, згідно з яким жодну слідчу дію відносно адвоката не може бути проведено без участі представників ради адвокатів регіону.

«Одним із позитивних наслідків уведення в дію КПК є суттєве зменшення кількості осіб, котрих тримають під вартою», — зауважив голова Комітету ВР з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Валерій Пацкан. Так, за наведеними ним даними, із 6000 осіб, затримання яких відбувалося за нормами старого кодексу, наразі в столичному слідчому ізоляторі перебуває лише половина. «Є навіть спорожнілі камери!» — наголосив нардеп і запевнив, що переконався в цьому особисто.

«Застосування такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, в цілому по країні скоротилося на 40%», — долучився до обговорення представник головного слідчого управління МВС Олексій Крюков.

«Статистичні дані вказують на гуманізацію кримінальної юстиції», — виявив солідарність із ним експерт центру політико-правових реформ Олександр Банчук. Більше того, деякі країни навіть запозичують наш досвід, узявши норми КПК за взірець.

До речі, схвальні відгуки на адресу «іменинника» звучали не лише від вітчизняних експертів. Так, представник Ради Європи Кетеван Цхомелідзе переконана, що «новий КПК є тим сучасним правовим актом, який відповідає усім європейським стандартам».

«Реформа кримінального процесу є лише частиною великого пакета законів, які перебувають у площині кримінального судочинства… Коли ці реформи будуть упроваджені в повному обсязі, застосування КПК буде однозначно позитивним», — уважає радник з правових питань департаменту юстиції США Мері Батлер.

Говорячи про практичне застосування кодексу, фахівці відзначили зростання навантаження на працівників слідчих органів. Інструментом, котрий дозволив би зменшити обсяг їхньої роботи, експерти вважають прийняття закону про кримінальні проступки.

Не оминули увагою також необхідність реформування деяких державних органів. Так, В.Лутковська зауважила, що аналіз скарг, які надходять до уповноваженого ВР з прав людини, свідчить не про недосконалість КПК, а про проблему його застосування усіма учасниками кримінального провадження, зокрема правоохоронними органами та органами прокуратури, які дотепер не реформовані.

У той же час омбудсмен уважає, що «органи прокуратури готові розвиватися і приводити свою практику у відповідність до нового КПК».

Коментар

Євген СОЛОДКО, адвокат, старший партнер АО «АГ «Солодко та партнери»:

— Новий КПК, безумовно, прогресивний. Але при цьому багато його інститутів викликають серйозні нарікання. Кодекс потребує вдосконалення, але він однозначно кращий від старого.

Найбільш прогресивними моментами вважаю питання обрання запобіжного заходу, тримання під вартою, питання строків, судового слідства й багато інших. Це принципово нова модель кримінального процесу взагалі. Так, розібравшись у дефініції «розумні строки» (ст.28 КПК), ми, по-перше, можемо до неї апелювати й посилатися при цьому на обов’язкові для України рішення Європейського суду. Адже строки, особливо якщо це стосується строків тримання під вартою, мають колосальне значення. А, як відомо, максимальний строк тримання під вартою значно зменшено, а це теж чималий прогрес.

Є ще ряд проблем, які стосуються змагальності сторін. І тут багато залежить від особи слідчого. Адже сьогодні сторона захисту пропонує працівникові правоохоронних органів зробити конкретні слідчі дії, і вже від нього самого та його компетенції залежить: задовольнить він це клопотання чи ні.

Проте, якщо не торкатися окремих вузьких питань, набуття чинності новим КПК зробило великий позитивний вплив на кримінальну юстицію в цілому.