Новим цілям — нові методи

Учасники круглого столу, присвяченого формуванню стратегічної політики судової влади, обговорили проблему залучення для виконання завдань інтелектуальних ресурсів усієї судової системи. Дотепер гостро стоїть питання фінансового стану судової влади. Судді не тільки наводили приклади дефіциту коштів, а й пропонували ймовірні шляхи виходу з кризи.

Загальний напрямок обрано

Круглий стіл на тему «Питання формування стратегічної політики судової влади України», організований проектом Ради Європи «Посилення незалежності, ефективності та професіоналізму судової влади в Україні», Радою суддів України та Державною судовою адміністрацією, відкрив вітальними словами голова РСУ Василь Онопенко. Він підкреслив, що процес реформування судової системи триває. «День за днем, місяць за місяцем ми вносимо позитивні зміни в добру велику справу», — зауважив В.Онопенко.

Він також додав, що круглий стіл зібрав учених, суддів, представників ЗМІ. Хоча спочатку зустріч планувалась як робоча, В.Онопенко позитивно сприйняв участь у ній і преси. «Дуже добре, що ЗМІ будуть знати проблеми, які нас турбують. Перш за все нам треба порадитися стосовно сучасного стану формування стратегічної політики судової влади. Питання, що тут обговорюються, постійно стають перед радою, тому є надзвичайно актуальними», — підсумував голова РСУ.

Підтримав В.Онопенка й очільник ДСАУ Руслан Кирилюк. Він нагадав, яким важливим кроком для судової влади стало схвалення з’їздом суддів Стратегічного плану розвитку судової влади на 2013—2015 роки. За його словами, було виконано дуже великий обсяг роботи, серед якої безпосередньо для нього став дуже цікавим досвід проведення фокус-груп.

Під час розроблення стратегічного плану все починалося зі з’ясування основних проблем, які виникають у суддів, працівників апарату та громадськості на місцях. Цей документ, переконаний Р.Кирилюк, ураховує думки багатьох фахівців і містить у собі досвід залучення інтелектуального потенціалу всієї судової системи. «Думаю, ми рухаємось у правильному напрямку. У судовій системі працює багато науковців. Та, на мою думку, ми недостатньо залучаємо інтелектуальні ресурси. А налагодження постійної активної співпраці з професіоналами принесе користь судовій системі й державі взагалі», — додав очільник ДСАУ.

Він також поінформував учасників заходу, що судова адміністрація продовжує працювати над створенням інструментів, які б дозволили більш плідно спілкуватися працівникам судової системи та обговорювати поточні питання. Йдеться насамперед про професійну мережу

«Феміда» та інші інструменти в Інтернеті. Адже саме інноваційний підхід дозволяє інтерактивно спілкуватися та в режимі он-лайн обговорювати різні питання правового характеру, переконаний Р.Кирилюк. Він також сподівається, що зустріч допоможе зробити план не декларацією, а реальним інструментом розвитку судової влади.

Неоднакові підходи до ресурсів

Модератори заходу організували роботу таким чином, щоб усі спірні питання вирішувалися в процесі дискусій. Так, експерт зі стратегічного планування, радник голови ДСАУ Юлія Седик запропонувала учасникам круглого столу відповісти на просте, з першого погляду, запитання: «Чи має план дій розроблятися з огляду на наявні цілі та побажання, для яких потім будемо вишуковувати ресурси, чи маємо при плануванні виходити лише з наявних ресурсів?»

Жоден із присутніх і гадки не мав, якою плідною виявиться дискусія. Учасники, обираючи один з варіантів відповіді, не лише грунтовно та жваво пояснили свою позицію, але й принагідно торкнулися значно ширшого кола питань.

Так, суддя Окружного адміністративного суду м.Києва Руслан Арсірій намагався донести до колег свою точку зору про гостру потребу в матеріально-технічному забезпеченні. На його думку, ресурси плану є ресурсами всіх судів. А фінансування, м’яко кажучи, не вистачає. «Але планувати та добиватися поставлених цілей ми будемо, незважаючи на те, який бюджет спланує нам ДСАУ», — зазначив суддя.

Зовсім інший підхід запропонував заступник голови Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ Павло

Гвоздик. Він зауважив, що обидва шляхи не допоможуть вирішити те завдання, яке стоїть сьогодні перед усією судовою владою. «Не можна досягти нового результату, діючи старими методами. Реалізація вимог і побажань судової влади можлива тільки завдяки певному політичному процесу. А такий процес не може обійтися без участі представників судової влади», — переконаний він. Таку позицію підтримала більшість учасників, та кожен із присутніх намагався конкретизувати своє бачення.

Наприклад, представниця Національної школи суддів Тетяна Пустовойтова висловила думку про пріоритетність якісного добору людських ресурсів. Перш за все це стосувалося управлінських кроків. «Не маючи належного управління, можна розпорошити весь фінансовий ресурс, яких би розмірів він не був», — зауважила вона. А суддя Верховного Суду Тетяна Жайворонок зробила акцент на тому, що центральною фігурою в системі судової влади залишається суддя. І всі інституції, які створюються навколо судів, повинні слугувати виконанню завдань правосуддя. Здійснення правосуддя можливе лише за умови належного забезпечення судів фінансовими та людськими ресурсами, переконана Т.Жайворонок. При цьому вона наголосила на необхідності оптимізації цих ресурсів, ефективного використання того, що вже є.

Погляд зі сторони

Почесним гостем зустрічі став суддя Вищого адміністративного суду Латвії, головний експерт проекту ЄС «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні» Віргіліус Валанчіус. Під час дискусії він навів приклади роботи судів у Латвії,

а також поінформував українських колег про механізм розподілу коштів між судами в його країні.

Іноземний експерт уважає, що судова влада України повинна знайти важелі для ефективного розподілу матеріальних ресурсів. «Сьогодні суди Латвії отримують ті кошти, які їм потрібні. Але для того, щоб такий механізм працював, нами було проведено величезну роботу», — повідомив В.Валанчіус.

Натомість деякі питання, на його думку, можна вирішити й без додаткових асигнувань. Особливу увагу, зазначив експерт, українським судам потрібно приділяти доступності й відкритості правосуддя. В.Валанчіуса здивував той факт, що підрозділи міліції, які мають охороняти приміщення судів, беруть на себе виконання невластивих їм функцій. Так, нещодавно В.Валанчіус у рамках робочого візиту відвідав Печерський районний суд м.Києва. «Я з кількома колегами вирішив подивитися, як проводяться судові засідання. Одначе потрапити на засідання нам удалося нескоро. Працівник міліції не хотів нас пускати, незважаючи на наші зауваження щодо гласності та відкритості судових засідань. Урешті-решт він пустив нас до приміщення, мотивуючи своє рішення тим, що ми маємо «нормальний зовнішній вигляд», — повідомив експерт. Такий довільний «фейсконтроль» з боку судової міліції В.Валанчіус уважає неприпустимим. Основним завданням міліції, на думку іноземця, є створення безпечних умов праці суддів, а зовсім не перешкоджання громадянам у доступі до правосуддя.

Важливим моментом дискусії стало з’ясування питання, чи потрібен окремий координаційний

орган, який сприяв би виконанню стратегічного плану. Більшість учасників погодилася, що створення ще однієї робочої групи було б неефективним використанням ресурсів. Адже наразі існує робоча група з питань інновацій при ДСАУ, одним із завдань якої, поставленим перед нею Радою суддів, є сприяння реалізації стратегічного плану.

Підбиваючи підсумки зустрічі, учасники круглого столу одноголосно заявили, що такі плідні дискусії допомагають у вирішенні багатьох питань. Почувши один одного, фахівцям легше порозумітися щодо спірних моментів.

Завершальне слово взяв Р.Кирилюк. Воно було відразу і подякою учасникам, і своєрідним спонуканням до дій. «План невипадково називається стратегічним. У перекладі з грецької стратегія — це «мистецтво полководця». Ми визначили стратегію, основні напрямки дії та завдання. Тактика виконання цих завдань залежить уже від рад суддів і роботи суддів на місцях. Ми визначили, що маємо робити, а ви визначайте, як це зробити. ДСАУ не може диктувати способи виконання завдань, бо на місцях ситуацію видно краще», — наголосив голова ДСАУ.

Він також висловив сподівання щодо подальшої співпраці з Радою Європи та стосовно вдосконалення всіх механізмів судової влади в рамках проекту посилення незалежності, ефективності та професіоналізму судової влади.



Пряма мова

Руслан КИРИЛЮК, голова Державної

судової адміністрації України:

— Наразі ми маємо стратегічний план розвитку на три роки. Цей документ містить завдання для кожного суду, кожного судді, кожного працівника апарату, я вже не кажу про ДСАУ. Наступний наш план буде розроблятися вже з урахуванням досвіду. Першочерговим завданням, на мою думку, є не перероблення й удосконалення плану, а робота над його виконанням. Кожен має докласти максимум зусиль та зробити все, що від нього залежить.

Віргіліус ВАЛАНЧІУС, суддя Вищого адміністративного суду Латвії:

— Основні індикатори, які можуть свідчити про незалежність судової влади, розроблені Радою Європи й Венеціанською комісією. Україна, як і будь-яка європейська країна, повинна дотримуватися цих рекомендацій і, уже враховуючи їх, будувати свою судову систему. Я ще раз підкреслюю: Україна — це повноцінна європейська країна, член Ради Європи. І їй необхідно застосовувати досвід такої важливої інституції, як Європейський суд з прав людини, де також встановлені критерії, за якими оцінюється незалежність судової влади. Якщо дотримуватися всіх рекомендацій і враховувати досвід становлення судових систем європейських країн, в Україні складуться сприятливі умови для реалізації основних стратегічних завдань.