Узагальнення роботи Красноокнянського районного суду по розгляду кримінальних проваджень щодо злочинів проти життя та здоров’я людини за 2014 рік.

 На виконання п.2.3 Плану роботи Красноокнянського районного суду Одеської області на І півріччя 2015 року

Тема:

Узагальнення роботи Красноокнянського районного суду по розгляду кримінальних проваджень щодо злочинів проти життя та здоров’я людини за 2014 рік.

Відповідно до  ст. 27 Конституції України, кожна людина має невід'ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави - захищати життя людини. Кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань. Умисне позбавлення життя іншої людини  належить до найтяжчих злочинів проти особи.

У 2014 році в провадженні Красноокнянського районного суду Одеської області перебувало 68 кримінальних проваджень щодо злочинів проти життя та здоров’я людини (43,87% від загальної кількості кримінальних проваджень). З них:

- залишок з 2013 року – 12 кримінальних проваджень;

- надійшло у 2014 році – 56 кримінальних провадження;

- розглянуто 61 кримінальних провадження, з яких 12 – з винесенням вироку щодо 12 осіб (19,6 % з усіх розглянутих зазначеної категорії), 49 – з ухвалами про закриття провадження щодо 50 осіб (80,4% з усіх розглянутих зазначеної категорії);

- залишок нерозглянутих на 2015 рік – 7 кримінальних проваджень щодо 7 осіб.

У 2013 році в провадженні суду кримінальних проваджень цієї категорії перебувало лише 36, щодо 36 осіб, тобто на 46% менше, ніж у 2014 році.

Кримінальних проваджень за ст.115 КК України «Умисне вбивство» до суду у 2014 році не надходило.

За ст.121 КК України «Умисне тяжке тілесне ушкодження» перебувало 4 кримінальні провадження, два з яких розглянуті з винесенням вироку і одному обвинуваченому призначене покарання у виді реального позбавлення волі (7 років 6 місяців), а іншому призначене покарання у виді позбавлення волі (5 років) та на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком (2 роки 6 місяців).

Інше не розглянуте і в залишку на 2015 рік, у зв’язку з призначенням експертизи, так як по характеру частини тілесних ушкоджень, завданих потерпілому, визначити ступінь їх тяжкості можливо було  лише після додаткової експертизи, яка може бути проведена не раніше ніж через 6 місяців з моменту отримання травми.

Ще по одному - в ході судового розгляду прокурором змінено обвинувачення зі ст.121 ч.2 КК України на ст.119 ч.1 КК України «Вбивство через необережність». Зазначене кримінальне провадження розглянуте з винесенням вироку, обвинуваченому призначене покарання у виді позбавлення волі (3 роки 6 місяців) та на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком (2 роки).

За ст.122 КК України «Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження» у 2014 році перебувало 2 кримінальні провадження, які закриті за відмовою від обвинувачення.

З усіх кримінальних проваджень, які перебували на розгляді у 2014 році найбільша кількість  – за вчинення злочинів, передбачених ст.125 КК України «Умисне легке тілесне ушкодження», а саме: 55 кримінальних проваджень, що складає 35,8% від загальної кількості кримінальних проваджень. Більшість з них закриті у зв’язку з примиренням сторін та відмовою від обвинувачення, а розглянуто з винесенням вироку у 2014 році лише 7 кримінальних проваджень, що складає лише 12,7 % з усіх кримінальних проваджень, які перебували в провадженні суду по обвинуваченню за ст.125 КК України та 4,5 % від загальної кількості кримінальних проваджень.

За ст.126 КК України «Побої і мордування» – 2 кримінальні провадження, які були закриті.

За ст. 128 КК України «Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження» - 2 кримінальних провадження, одне з яких розглянуте з винесенням вироку та обвинуваченому призначене покарання у виді громадських робіт (200 год), а друге - відносно неповнолітнього розглянуто з винесенням вироку зі звільненням обвинуваченого від покарання та застосуванням примусових заходів виховного характеру у виді застереження.

Відповідно до вимог ст.314 КПК України суд після отримання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, не пізніше п'яти днів з дня його надходження призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження. Також, відповідно до вимог ст.316 КПК України після завершення судом підготовки до судового розгляду, судовий розгляд по кримінальному провадженню призначається судом не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення.

Красноокнянським районним судом Одеської області дотримано виконання вимог зазначених статей КПК України.

При призначенні кримінального покарання судді Красноокнянського районного суду Одеської області у кожному випадку і щодо кожного обвинуваченого, який визнається винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, дотримуються вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через цю норму реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

У кожному конкретному випадку суддями при призначенні покарання враховувався ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого  та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання, оскільки особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, судді виходили з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного із співучасників, якщо злочин вчинений групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

Досліджуючи дані про особу обвинуваченого, судді з’ясовували його вік, стан здоров’я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім’ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку).

Так, наприклад вироком Красноокнянського районного суду Одеської області від 18 червня 2014 року Ч. визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.119 ч.1 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців з іспитовим строком на 2 роки.

В ході розгляду кримінального провадження було встановлено, що після святкування Дня захисника Вітчизни, перебуваючи в приміщенні їдальні потерпілий Т., перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, завдав удар в обличчя обвинуваченому Ч., який також знаходився у стані алкогольного сп’яніння. Останній, бажаючи уникнути продовження конфліктної ситуації, вийшов з їдальні на вулицю. Однак  Т., вийшовши  з їдальні, знов вдарив Ч. Присутні розборонили їх ,однак потім Ч. намагався вияснити у Т.,чому той безпричинно вдарив його. Але Т., будучи агресивно налаштованим, почав рухатися до Ч. з явним наміром знов завдати останньому удар. Ч.,бажаючи попередити удар Т., наніс удар кулаком правої руки в обличчя потерпілого Т., від якого останній через перебування у стані алкогольного сп’яніння  не втримався на ногах та впав на бетонну доріжку, вдарившись при цьому задньою частиною голови об бетонне  покриття дороги, у результаті чого потерпілому були спричинені тілесні ушкодження, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент спричинення.

Одразу після падіння потерпілого Т. було доставлено в районну лікарню, потім у обласну лікарню, звідки потерпілий був виписаний на амбулаторне лікування. Однак від отриманих тілесних ушкоджень Т. помер.

Ч.,  не передбачаючи настання смерті потерпілого Т. від своїх дій, діючи з необережності, проявляючи злочинну недбалість, під час нанесення зазначеного удару кулаком в обличчя Т., не бажав настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді падіння потерпілого та отримання ним в результаті падіння тілесних ушкоджень в області голови, що можуть призвести до його смерті, але за обставин, що склалися, повинен був та міг передбачити настання зазначених наслідків.

Таким чином Ч. вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.119 КК України, тобто вбивство через необережність.

В судовому засіданні обвинувачений свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, щиросердно розкаявся, шкодував про тяжкі наслідки.

Призначаючи покарання обвинуваченому, судом було враховано характер і ступінь тяжкості скоєного  злочину, що  відноситься згідно  ст.12 КК України до категорії  злочинів середньої тяжкості; також повною мірою вивчена особа обвинуваченого.

 Обставиною, що пом’якшує покарання, судом  визнано визнання вини обвинуваченим, його щире каяття, позитивна характеристика за місцем проживання та попередньої роботи, відсутність судимостей, часткове відшкодування матеріальної шкоди.

Обставиною, яка обтяжує покарання, судом визнано скоєння злочину у стані алкогольного сп’яніння.

 Крім того, судом враховано те, що фактично потерпілий сам розпочав конфлікт із обвинуваченим та спровокував останнього, завдаючи тому удари у присутності інших громадян. 

Також судом прийнято до уваги, що потерпіла просила суворо не карати обвинуваченого з огляду на його молодий вік та каяття.

Таким чином, враховуючи тяжкість необережного злочину, вперше вчиненого обвинуваченим, дані про його особу, враховуючи зазначені вище обставини, що суттєво пом'якшують покарання обвинуваченому, наявність однієї обставини, що обтяжує йому покарання, суд вважав за необхідне призначити обвинуваченому Ч. покарання у виді позбавлення волі, однак звільнити від покарання з випробуванням, з іспитовим строком, на підставі ст.75 КК України  та покладенням на нього обов”язків, відповідно до ст..76 КК України.

Це покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, на думку суду, було необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, а тому було необхідною і достатньою мірою для досягнення мети виправлення і попередження вчинення нових злочинів.

Відповідно до вимог ч.2 ст.52 КПК України обов'язкова участь захисника забезпечується у кримінальному провадженні щодо осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення у віці до 18 років.

При розгляді кримінальних проваджень зазначеної категорії, щодо неповнолітніх Красноокнянським районним судом враховувались положення ст.52 КПК України, щодо обов’язкової участі захисника у кримінальному провадженні.

В апеляційному порядку справи зазначеної категорії не оскаржувались.

Помічник судді                                                               Г.О. Кондратюк