Узагальнення та порівняння розгляду цивільних справ щодо спорів, що виникають із сімейних правовідносин за 2011-2015 р.р.

На виконання п.2.4 Плану роботи Красноокнянського районного суду Одеської області на І півріччя 2016 року

Тема:

Узагальнення та порівняння розгляду цивільних справ щодо спорів, що виникають із сімейних правовідносин за 2011-2015 р.р.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України, ч. 1 ст. 5 СК України держава бере на себе обов'язок щодо охорони сім'ї, дитинства, материнства та батьківства, а також створення умов для зміцнення сім'ї. Це головне загальне положення, яке стосується сім'ї, визначає її значення в суспільстві та ставлення до неї держави. Держава здійснює по відношенню до сім'ї державну політику, яка є складовою соціальної політики України. Мета державної сімейної політики полягає у забезпеченні сприятливих умов для всебічного розвитку сім'ї та її членів, найповнішої реалізації сім'єю своїх функцій і поліпшення її життєвого рівня, підвищення ролі сім'ї як основи суспільства.

Саме на суди покладається забезпечення можливості збереження сім’ї, недопущення порушення права дитини на утримання після розірвання шлюбу, забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток.

Протягом 2011-2015 років до Красноокнянського районного суду Одеської області надійшло 551 цивільна справа щодо спорів, що виникають з сімейних правовідносин, що складає 39,96% від загальної кількості цивільних справ. З них розглянуто з задоволенням позову - 477 справ;  закрито провадження по справі – 7 справ; позовні заяви залишено без розгляду – 62 справи.

Причому найбільша кількість справ зазначеної категорії – 154 справи надійшла у 2011 році, а найменша – 75 справ у 2014 році.

До спорів, що виникають із сімейних правовідносин відносяться:

- спори про розірвання шлюбу;

- спори про стягнення аліментів;

- спори про встановлення батьківства або материнства;

- спори про позбавлення або поновлення батьківських прав;

- спори про поділ майна подружжя;

- спори про визначення місця проживання дитини.

Найбільша кількість справ з зазначеної категорії за період 2011-2015 р.р. – це справи про розірвання шлюбу – 280 справ, що складає 20,3% від загальної кількості цивільних справ та 50,82% від кількості справ, щодо спорів, які виникають з сімейних правовідносин.

Суд при розгляді справ зазначеної категорії використовував надану йому законом можливість зупинити провадження по справі для примирення подружжя, особливо за наявності неповнолітніх дітей, у межах встановленого ч.5 ст.191 ЦПК шестимісячного строку.

Питання про надання строку для примирення вирішувалось після з'ясування обставин справи з урахуванням фактичних взаємин подружжя, мотивів та причин розлучення шляхом постановлення ухвали в нарадчій кімнаті.

Основними причинами розірвання шлюбу сторони вказували:

1) непорозуміння між сторонами, різні характери і погляди на життя;

2) зловживання алкоголем з боку відповідача, сварки і бійки на ґрунті пияцтва;

3) наявність у однієї із сторін іншої сім’ї;

4) інші причини.

Рішення суду у справах про розірвання шлюбу відповідали вимогам ст. 215 ЦПК. У них, зокрема, було зазначено дату й місце реєстрації шлюбу, час та причини фактичного його припинення, мотиви, з яких суд визнав збереження сім'ї неможливим, обґрунтовані висновки з приводу інших заявлених вимог. У резолютивній частині рішення наведенні відомості, необхідні для реєстрації розірвання шлюбу в органах ДРАЦС (найменування органу, що зареєстрував шлюб, дата реєстрації, номер актового запису), прізвища подружжя до шлюбу і згідно зі свідоцтвом про його реєстрацію, а також, за бажанням особи, яка при реєстрації шлюбу змінила прізвище - рішення про відновлення дошлюбного прізвища.

Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими. З цією метою суд при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно й всебічно з'ясовував фактичні взаємини подружжя, мотиви та причини розлучення.

У період 2011-2015 р.р. до Красноокнянського районного суду Одеської області надійшло 166 справ про стягнення аліментів, що складає 12,04% від загальної кількості цивільних справ та 30,13% від кількості справ, щодо спорів, які виникають з сімейних правовідносин.

Переважна кількість позовів подається на стягнення аліментів на утримання однієї неповнолітньої дитини у розмірі 1/4 від усіх видів заробітку, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.

Позовні заяви про стягнення аліментів в основному відповідали вимогам чинного законодавства, до них додавалися необхідні документи.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом сімейно-правового характеру, який застосовується до батьків, що не забезпечують належного виховання та утримання своїх дітей. Такий захід може застосовуватися тільки за рішенням суду. Конституція України гарантує дітям усі права, необхідні для їхнього розвитку і життя.

Позбавлення батьківських прав є, з одного боку, засобом захисту прав дитини, а з другого — заходом впливу на батьків, які неналежним чином виконують свої батьківські обов’язки стосовно дитини.

Так, по деяким справам подання до суду позовної заяви про позбавлення батьківських прав стимулювало батьків переосмислити свою поведінку щодо дітей, створити належні умови для проживання, навчання та розвитку дітей, наслідком чого ставала відмова у задоволенні позову або позивач просив залишити позов без розгляду.

Частиною 1 ст. 164 СК встановлено вичерпний перелік підстав для позбавлення батьківських прав.

Зокрема, мати, батько можуть бути позбавленні батьківських прав, якщо вони:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Кожна дитина має право на проживання в сім’ї разом з батьками, або з одним із них, на піклування батьків. Право дитини на отримання належного сімейного виховання виникає у неї з народження.

Так у 2011-2015 р.р. до Красноокнянського районного суду Одеської області надійшло 62 справи про позбавлення батьківських прав, що складає 4,5% від загальної кількості цивільних справ та 11,25% від кількості справ, щодо спорів, які виникають з сімейних правовідносин.

При розгляді справ даної категорії суд чітко дотримувався вимог Конституції України та законів України, інших нормативно правових актів.

Відповідно до ст. 165 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Здебільшого зазначені позови подавалися до Красноокнянського районного суду Одеської області Органом опіки та піклування. У разі подання позовів вказаної категорії фізичними особами - до участі в судовому засіданні згідно із ч.4 ст. 19 СК України обов’язково залучався орган опіки та піклування.

Відповідно до положень ст.19 СК України орган опіки та піклування обов’язково подавав до суду письмовий висновок щодо вирішення спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

При вирішенні питань, які стосувалися життя дитини, судом відповідно до вимог ст.171 СК України в судовому засіданні заслуховувалася думка дитини.

Усі справи про спори, що виникають із сімейних правовідносин розглядались судом з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Рішення та ухвали судів відповідали вимогам, встановленим ЦПК України.

Судді в повній мірі досліджували обставини справи, визначали характер спірних правовідносин, чітко і неухильного дотримувалися норм чинного законодавства при розгляді справ, забезпечуючи своєчасне вирішення питань відкриття провадження у справах, належну підготовку справ до розгляду, розгляд справ протягом розумного строку з дотриманням правил підсудності, належне складання та оформлення процесуальних документів.

У мотивувальній частині рішення судді викладали встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів. Також чітко викладали резолютивну частину, яка повинна містити висновки по суті, не забуваючи при цьому зазначати в ній висновок суду про розподіл судових витрат.

Проблемних питань при вирішенні спорів що виникають з сімейних правовідносин у суддів Красноокнянського районного суду Одеської області не виникало.

Помічник судді                                                               Г.О. Кондратюк